Роман Нойштедтер: "Посадка" Тимошенко не відлякує мене від прийняття громадянства України

Збірна команда України з футболу під керівництвом Олега Блохіна, що минулого тижня впевнено перемогла Естонію в товариському матчі, може невдовзі поповнитися ще одним, крім Анатолія Тимощука, гравцем бундесліги. Роман Нойштедтер з менхенгладбаської "Борусії" розповів Deutsche Welle про свої плани у цьому контексті.

Deutsche Welle: Романе, Вам відомо, яким чином наставник української збірної Олег Блохін помітив вас, дізнався про ваше існування?

Мені невідомо, як він помітив мене, або ж дізнався про те, що я можу грати за Україну. Але я знаю, що він бачив декілька ігор з моєю участю в нинішньому сезоні і відзначив те, що я добрий і цікавий футболіст. У мене ще немає українського паспорта, але я народився в Україні, в Дніпропетровську, і зараз юристи з'ясовують можливість отримання мною паспорта громадянина України. Якщо це здійсниться, думаю, що Блохін викличе мене до збірної.


- Отримуючи паспорт іншої держави, громадянин Німеччини автоматично втрачає німецьке громадянство. Вас не лякає цей момент?

Ні, тому що я народився в Україні і хочу за неї виступати. Мене не лякає втрата німецького громадянства.

- Що в емоційному плані підштовхує Вас грати за Україну? Як часто там буваєте? Як добре пам'ятаєте рідну землю?

Добре не пам'ятаю, оскільки я там лише народився: мій батько грав в Україні у футбол, а я ріс у бабусі з дідусем в Киргизії. Проте для мене дуже важливо грати за країну, де народився.

- Адвокати не повідомляли про можливість у вашому випадку отримання подвійного громадянства?

Відверто кажучи, я про це і не думав. Мені лише одного разу зателефонував менеджер української збірної. Він запитав, чи хочу я грати за Україну. Я дав позитивну відповідь. Але чи зможу отримати подвійне громадянство, не знаю.

- Для його отримання слід володіти українською мовою. Готові її вивчати?

Я дуже добре розмовляю, читаю і пишу російською, а тиждень тому прочитав інтерв'ю з Вороніним, в якому він повідомляє про те, що майже вся українська збірна розмовляє на "великому і могутньому", а російська і українська мови відрізняються незначно.

- Днями була засуджена колишній український прем'єр Юлія Тимошенко. Дехто убачає в цьому повернення в України сталінських репресій? Не боїтесь ставати громадянином держави, що рухається семимильними кроками до тоталітаризму?

Чесно кажучи, я за політикою не слідкую, тільки читав про вирок Тимошенко. Проте це не відлякує мене від надбання громадянства України.

- У вас є в Україні друзі і знайомі?

Друзі там є у мами з батьком, двоє-троє, а у мене немає.

- Спілкуєтеся з українцями, що живуть в Німеччині?

Дуже мало. Мій батько регулярно спілкується з колишнім одноклубником Андрієм Вороніним.

- З Тимощуком знайомі?

Ні, з ним я зустрівся лише один раз на полі, минулого року, коли ми грали проти мюнхенської "Баварії". Навіть не знаю, чи відомо йому, що я уродженець України.

- Ви принципово не хотіли би грати за німецьку збірну, або з командою Лева просто не складається?

Ще про це не думав, хоча і відіграв три матчі за національну юнацьку команду.

- Стежите за українським футболом?

Стежу за виступами донецького "Шахтаря" або київського "Динамо" в європейських турнірах. Один раз дивився гру збірної в інтернеті. А за чемпіонатом країни не слідкую, оскільки у мене немає супутникового телебачення.

- Відштовхуючись від бачених виступів "Шахтаря", "Динамо" і збірної, помітили якісь відмінності між українським і німецьким футболом?

- Гадаю, що бундесліга краща за чемпіонат України. В ній налічується більше рівноцінних команд. В Україні ж усього чотири клуби, здатних скласти конкуренцію один одному - "Дніпро", "Металіст", "Шахтар" і "Динамо". Проте мені відомо про те, що футбол в Україні розвивається дуже добре. І гадаю, що "Шахтар" або "Динамо" можуть грати на одному рівні з будь-яким німецьким клубом.

- Кого з українських футболістів поважаєте більш за все?

Тимощука, Шевченка, Вороніна, Чигринського.

- Хто у футболі є вашим кумиром?

В дитинстві ним був папа. А більше кумирів у мене не було, хоча і стежу за футболістами, що грають на моїй позиції, - підглядаю за тим, що вони роблять на полі, як рухаються, як йдуть вперед, як вступають в двоборства. Стежу не за кимось одним, а за багатьма.

- В Україні завжди гостро відчувалася проблема з фланговими захисниками, особливо ліворуч. Чи готові ви зіграти на цій позиції?

Зараз граю на місці центрального захисника. Якщо тренер вирішить, що мені краще грати ліворуч, я б спробував, але комфортніше почуваюся в центрі.

- Як вам бачиться ваша подальша кар'єра?

Поки ще не знаю, але зараз хочу продовжити серйозну роботу над собою, розвиватися, а там подивимося.

Інтерв'ю записав Олександр Павлов
Редактор: Захар Бутирський