"Російський" авангард з українським корінням

У Музеї Людвига в Кельні відкрилася виставка сучасної німецької художниці Лені Хоффман, яка працює в напрямку авангарду. Своїми взірцями вона називає великих майстрів цього художнього стилю – Малевича, Родченка, Кандінського, Лисицького, Гончарова, Попова, Екстер та інших. Їхні роботи до серпня наступного року можна побачити в цьому ж кельнському музеї у рамках виставки під назвою «Російський авангард».

Умовно російський

Мистецтвознавці кажуть, це умовна назва. Адже серед представлених на виставці митців – чимало тих, біографія яких більшою чи меншою мірою пов’язана з Україною. Казимір Малевич народився в Києві, перші двадцять років свого життя провів у цьому місті й ніколи не цурався свого коріння, кажучи: «Ми часто згадували Україну і ми родом з України». Дитинство Василя Кандінського пройшло в Одесі, а Попов 20 років займав посаду директора Художнього училища Одеського товариства вишуканих мистецтв. Олександра Екстер довший час мешкала в Києві, де серед іншого заснувала мистецьке об'єднання «Кільце» та організувала студію народної вишивки та орнаменту.

Утім, для німецьких відвідувачів кельнської виставки українська складова творчості великих митців залишається невідомою. Організатори виставки пояснюють це тим, що, мовляв, саме під означенням «російський» цей стиль усталився в світі.

Мета – інтернаціональна

«Я сподіваюся, що незабаром походженню митців приділятиметься більше уваги, - каже художниця Лені Хоффман. - Але важливішою є, звичайно, їхня спільна мета, яка була і залишається інтернаціональною. Мене завжди захоплювало, що ці люди, незважаючи на відстані в тисячі кілометрів, збиралися разом, аби поспілкуватися про мистецтво».

Виставлені на кельнській виставці інсталяції Лені Хоффман – це переважно незвичної форми сидіння дуже яскравих кольорів. Виконані вони з невибагливих матеріалів – таких, як бетон, штучна шкіра та звичайний пластилін. Відвідувачі можуть безпосередньо долучитися до мистецтва, посидівши на них, перетворюючись таким чином на частку експонату.

Автор: Ольга Сорокіна

Редактор: Христина Ніколайчук