Рік після вироку Сенцову: "Найстрашніше - забути про них"

"Просимо доправити обвинувачених осіб до Гааги! (Міжнародного кримінального суду. - Ред.)", - такими словами завершили активісти зачитувати "обвинувальний вирок" під час акції солідарності з ув'язненими в Росії українськими активістими Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком, що пройшла у четвер, 25 серпня, у Києві. Під час акції люди тримали портрети тих, кого вони вважають винними у справі “кримських терористів”, називаючи її сфабрикованою, - президента Росії Володимира Путіна, "прокурорки" анексованого Криму Наталі Поклонської, голови ФСБ Росії Олександра Бортнікова, а також інших прокурорів, слідчих та суддів. Так кияни символічно винесли вирок нинішньому керівництву Росії.

Саме рік тому у ростовському Північно-Кавказькому військовому суді був виголошений вирок Олегу Сенцову та Олександру Кольченку. Кримський кінорежисер Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму, інший активіст-кримчанин Кольченко - 10 років. Обох визначли винними у створенні терористичної організації та спробі влаштувати теракт у Сімферополі навесні 2014 року. Українська влада та значна частина світової спільноти називає цю справу політично мотивованою та вимагає негайного звільнення українців. Російський правозахисний центр "Меморіал" визнав Сенцова та Кольченка політичними в'язнями.

Новин мало

Після звільнення інших українців, яких називали політичними в'язнями в Росії - Надії Савченко та Геннадія Афанасьєва, багато хто очікував, що наступний обмін стосуватиметься Сенцова та Кольченка. Проте процеси обмінів ув'язненими між Україною та Росією наразі припинилися.

Минулого тижня сестра Сенцова Наталя Каплан оприлюднила листа, в якому її брат вперше звертається до українців. "Ставати більш відомим ув'язненим, щоб тебе обміняли швидше інших, - це не той шлях, яким би я хотів піти. Я хочу залишатися просто прізвищем у загальному списку. Навряд чи мені запропонують вийти останнім, проте це був би хороший вибір", - пише режисер. Зараз він перебуває у виправній колонії російського Якутська, за словами родичів, стан його здоров'я задовільний, а ставлення до нього - "звичайне тюремне".

Олександра Кольченка утримують у колонії міста Копейська Челябінської області Росії. У серпні цього року Кольченка перевели до тюремного шпиталю через дефіцит ваги. Як повідомили правозахисники, які відвідали у колонії Олександра сьогодні, його вже виписали з лікарні, проте одразу ж помістили до штрафного ізолятора через порушення форми одягу. Кольченко через правозахисників передав українцям: "Дуже дякую за пiдтримку. Хоча не все так, як хотiлося б, але, як говорять росiйською: "Скрипим, да едем". Перебуваю тут в інформаційному вакуумі".

"Треба постійно нагадувати"

Акції на підтримку Олександра Кольченка та Олега Сенцова проходять у Києві доволі часто. Організатори акції з об'єднання "Комітет солідарності" та ініціативи LetMyPeopleGo вважають, що проведення подібних заходів є неодмінною складовою процесу визволення український політв'язнів. "Треба постійно нагадувати, що у російських тюрмах сидять незаконно ув'язнені наші громадяни", - коментує одна з організаторок. Подібну думку висловлює й Наталя Каплан, яка подякувала усім, хто прийшов на акцію та додала: "Найстрашніше - забути про них".

Єдиний звільнений колишній ув'язнений у справі "кримських терористів" - Геннадій Афанасьєв - під час акції наголосив, що боротьбу за звільнення Сенцова та Кольченка варто продовжувати. Крім того, продовжувати варто і санкції Заходу проти Росії, щоб тиск на російський уряд не послаблювався, вважає він. До акції солідарності також приєднався й Ілля Новіков, колишній адвокат народної депутатки Надії Савченко, яка теж була ув'язнена в Росії. Він заявив, що тепер представляє інтереси Олексія Чирнія - четвертого фігуранта справи Сенцова.

"Не можна переставати говорити та вимагати свободи для цих гідних, ні в чому не винних людей", - тримаючи портрет у руках, коментує свою участь в акції киянка Олена. Жінка розповіла, що була вражена, коли прочитала листа від Сенцова до українців. Вона процитувала уровок з цього звернення: "Знайте, що ми - не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами у кришці гробу тирана, то я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що цей цвях не зігнеться".