Адміністративний тиск змінився на диктат олігархів
3 травня 2015 р.Диктат з боку влади чи однієї з політичних сил відійшли в минуле разом із режимом екс-президента Віктора Януковича, стверджують опитані DW медіа-експерти. "Зник класичний адміністративний тиск, що був під час усіх років української незалежності, за винятком періоду правління Віктора Ющенка. Зараз ми не бачимо тиску на державні, приватні та комунальні ЗМІ з боку однієї організованої сили", - сказав у розмові з DW голова Комітету "Рівність можливостей" Олександр Чекмишев.
Але замість адміністративного тиску спалахнули конфлікти між олігархами за переділ сфер впливу, в які була втягнута й українська преса, зазначають експерти. "Це впливає на редакційну політику цілої низки телеканалів. Наприклад, під час парламентських виборів усі ми були свідками війни між медіа-групою Фірташа-Льовочкіна, з одного боку, та каналу "1+1" і дотичних до нього ЗМІ - з іншого", - нагадав Чекмишев.
Маніпулятивне телебачення
Телебачення залишається джерелом новин номер один для більшості українців, значна частина з яких і досі перебуває під впливом маніпулятивних технологій деяких телеканалів, сказав в інтерв'ю DW голова правління громадської організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт.
"Для такого телеканалу, як "Інтер", взагалі ніби не існує жодних інших політичних сил, крім "Опозиційного блоку", - вважає експерт. Він застеріг, що така редакційна політика створює викривлену картину подій в Україні.
Ще однією новою проблемою для українських ЗМІ, на думку експерта, стала необхідність висвітлення подій навколо війни на Донбасі, до чого українська преса "виявилася абсолютно неготовою". Квурт зазначив, що в Україні ще немає школи й стандартів поводження з інформацією під час війни і що такі стандарти журналістики ще перебувають в зародковому стані.
"Європа не може нам в цьому допомогти, бо вона сама вже понад 70 років живе без війни", - сказав Квурт.
Війна і ЗМІ
Олександр Чекмишев бачить негативний вплив війни на Донбасі на журналістику в тому, що деякі журналісти в своїх повідомленнях активно використовують власні оціночні судження, замість того, аби продемонструвати журналістську нейтральність.
З іншого боку, на його думку, деяким ЗМІ бракує знання й дотримання стандартів демократичної журналістики. "Так під час прямого ефіру радіо "Весті" ведуча спочатку повідомила про зараження водогону в Дніпропетровську і лише потім запросила слухачів надавати нову інформацію і розібратися, чи це справді так. Це класичний приклад маніпуляцій і нехтування стандартами інформації, коли розповсюджуються неперевірені відомості і провокується поширення пліток", - сказав Чекмишев.
В українських ЗМІ стали відчутнішими внутрішні впливи на редакційну політику, сказав в бесіді з DW юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. Як приклад він навів ситуацію зі вступом у Блок Петра Порошенка кількох журналістів інтернет-порталу "Українська правда". "В березні стандарти на цьому порталі давали збій, бо там не було збалансованості у висвітленні конфлікту президентської вертикалі з Ігорем Коломойським", - сказав Головенко.
Він також назвав неприпустимим, що журналісти залишаються незахищеними під час їхніх відряджень до зони АТО, де вони стають випадковими жертвами війни, бо не мають жодної підготовки та індивідуальних засобів захисту. "Ставлення працедавців таке, що в журналістів, які виконують небезпечні редакційні завдання, немає належного захисту, і вони практично ніяк не страхуються працедавцями в зонах бойових дій та під час акцій протесту", - сказав медіа-юрист.