Середньовічне Різдво

Сутеніє, на площі запалюються перші факели. У складених, як у старовину, печах затишно потріскують дрова, поширюється запаморочливий запах смаженого мигдалю та різдвяного пуншу. Плечистий коваль у шкіряному фартусі кліщами вихоплює з вогню шматок розпеченого заліза та спритно обробляє його величезним молотком. Розкривши рота, діти зачаровано спостерігають за незвичайним дійством та милуються іскрами, що розлітаються в темряві. Замість музики повсюди гучно лунають голоси торговців, потріскують дрова та шипить м'ясо, що смажиться на решітках просто над відкритим вогнем.

Різдвяний ринок у фортеці Кенігсштайн - це особливий світ. Ця найбільша в Європі фортеця височіє у Саксонії над долиною Ельби. Туристи, які уперше завітали сюди, та завсідники нікуди не поспішають: подалі від міської метушні вони без поспіху п'ють свій пунш, з головою поринаючи в атмосферу середньовічного Різдва.

Посеред Середньовіччя

З відвідувачів організатори різдвяного ринку стягують данину в розмірі 7 євро. Після підйому на висоту у 40 метрів на доволі сучасному ліфті гості фортеці не обмежені ані в часі, ані у свободі пересування. Двогодинна екскурсія по замку з його чисельнними підвальними приміщеннями переносить шукачів пригод у середньовічне минуле цієї старовинної споруди. У часи воєн вона нерідко служила схованкою, у якій правителі Дрездена надійно переховували від ворогів твори мистецтва та інші цінності.

Стратегічно вигідне місце розташування фортеці не раз рятувало її від захоплення ворогами та розрухи. Нічого дивного, і сьогодні - у передріздвяну пору - гостям неприступної хранительки старовини доводиться несолодко: без теплого одягу та шапок тут не обійтися: холодний вітер безжалісно карає непередбачливих туристів - прямо як у середньовічні часи.

Індивідуальність замість комерції

Однак навіть у холод та вітер тут є чим обігрітися: напоями та стравами прямо з печі - м'ясом, дерунами, печерицями та гороховою юшкою. "Повезло, що сьогодні немає морозу та не падає сніг. Адже бувало й мінус 20", - пригадує Чарльз Віґманн. Сьогодні він - придворний художник фортеці Кенігсштайн, і на відсутність охочих замовити власний портрет не скаржиться. Саме з його легкої руки у 1995 році тут відкрився перший ринок у стилі різдвяного Середньовіччя. Вийшов він особливим - без сучасної мішури та глянцю, з індивідуальним характером.

Ідея багатьом припала до смаку - кількість відвідувачів зростає з року в рік. Біля наметів, що презентують старовинні ремесла у їхньому первісному вигляді, гості фортеці затримуються надовго і зацікавлено спостерігають за роботою місцевих майстрів. Для дітей тут споруджені різдвяний вертеп у повний зріст з живими істотами. Тварин дозволяється гладити та годувати. Є тут і майстерня, де можна навчитися робити ялинкові прикраси. А для тих, хто захоплюється казками, їх розповідає справжня казкарка. У 70-ти наметах пропонують суто дрезденські різдвяні солодощі, страви та вироби: від плауенського мережива до дерев'яних виробів з Рудних гір (Erzgebirge).

Чекають на "заморських" гостей

За грудневі вихідні до Кенігсштайна навідується в середньому понад 35 тисяч відвідувачів. В основному - це мешканці навколишніх регіонів. Однак слава про незвичайний ринок рознеслася і за межі країни: цьогоріч 13 відсотків відвідувачів були з-за кордону, розповідає Керстин Кайль з відділу маркетингу фортеці. "Найчастіше до нас приїздять туристи з Росії, Чехії та Польщі", - пояснює вона.

Музиканти, фокусники та приборкувачі вогню розважають гостей. Проста та смачна їжа налаштовує на свято, а розфарбовані куліси, зоряне небо та факели додають до казки справжності, надаючи змогу всім охочим поринути в різдвяний світ Середньовіччя.