Мовні дебати

У вівторок Верховна рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про засади державної мовної політики», що розширює права регіональних мов, зокрема російської. Дану ініціативу підтримали 234 народні депутати при необхідних 226-и. Якщо даний закон буде прийнято в другому читанні, він замінить собою закон «Про мови в Українській РСР», що було прийнято ще в 1989 році. Згідно з нинішнім законопроектом, єдиною державною мовою лишається українська. Водночас на територіях, де десять чи більше відсотків населення говорять регіональною мовою (тобто, мовою меншин), для такої мови встановлюються розширення прав використання. Автори законопроекту, депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов зазначають, що загалом в Україні може бути нараховано 18 мов меншин, зокрема російська, білоруська, угорська та румунська,

Відповідно до законопроекту, за рішенням місцевої ради та з урахуванням кожної конкретної ситуації, на певній території може застосовуватись мова меншин. При цьому опозиція наголошує, що даний проект закону було створено в основному для збільшення прав російської мови. «Якщо цей законопроект стане законом, то про українську мову в містах можна буде забути, оскільки під вивіскою лібералізму, гуманізму та демократизації... чітко затверджується ідея, що ні в університетах, ні на телебаченні, ні в містах, де є бодай 10% людей, які вважають своєю рідною мовою російську мову, про обов'язковість мови не йдеться», - наголосив член фракції «Наша Україна – Народна самооборона» Олесь Доній, повідомляє агенція "Інтерфакс-Україна"

Інтеграційна роль української - під питанням

Венеціанська комісія, яка розглядала даний законопроект дала суперечливу оцінку цьому документу, відзначивши як позитивні, так і негативні сторони. Зокрема, представниця комісії Артеміза-Татяна Чіска в нещодавньому інтерв’ю Deutsche Welle наголосила, що даний проект закону не захищає повною мірою права української як державної. «Достатніх гарантій того, що баланс буде забезпечено, немає. Звичайно, це хороший намір – підвищити рівень захисту регіональних мов та мов меншин, але це не повинно применшувати роль української мови як мови країни та її інтеграційної ролі. Тож, на думку, Венеціанської комісії, нинішній законопроект не забезпечує відповідних гарантій», - прокоментувала вона.

Бурхливі дебати

Для представників «Партії регіонів» прийняття цього закону є важливим через обіцянки зробити російську другою державною мовою. Але для цього необхідно було би внести зміни для Конституції, для чого потрібно 300 депутатських голосів. Тому введення в дію закону про розширення прав регіональних мов було би частковим виконанням цього плану.

Опозиція, яка вважає законопроект антиукраїнським, вважає за необхідне не допустити ухвалення законопроекту. Ще 24 травня під час дебатів стосовно даного проекту між представниками різних партій сталась бійка. У результаті одному з опозиційних депутатів було розбито голову. Законопроект не лишив байдужими і представників громадськості. Зокрема, у вівторок перед Верховною Радою відбулась акція протесту у зв’язку з розглядом мовного законопроекту.