Скандинавські країни – лідери за витратами на науку
17 вересня 2009 р.
Наука 27 країн Європейського Союзу 2007 року (узагальнені статистичні дані по ЄС зазвичай подаються із запізненням у рік-півтора) «з'їла» у цілому 229 мільярдів євро.
Статистика яскраво демонструє, які у країнах ЄС пріоритети. Одна лише трійка – Німеччина, Франція та Великобританія – разом забезпечили 60% наукових витрат всього ЄС. Та ще більш показовим є процентне співвідношення витрат на науку до величини ВВП країни. Тут безумовними лідерами є скандинавські країни. 3,6% ВВП було виділено на дослідницькі програми у Швеції, 3,47% - у Фінляндії. А ось країни-новачки ЄС пасуть задніх. Словаччина виділила лише 0,46% ВВП на науку, Болгарія – 0,48%, а Румунія – 0,53%.
Очевидно, дослідникам у цих країнах ведеться не набагато краще, ніж їхнім українським колегам. 2007 року загальні видатки на науку в Україні становили 0,85% від ВВП, але з них з державного бюджету – лише 0,39 % ВВП.
Гроші – це ще не все
Та якщо цифри - питання кількісне, то якість – головний біль української науки протягом багатьох років. А саме – питання імплементації винаходів в економіку. У міністерстві освіти і науки це питання коментують неохоче. «Все, що через мене проходить, я думаю, що воно ефективно. Дещо, може не ефективно. Я ж не можу за всю науку сказати», - відповідає на запитання «Німецької хвилі» директор департаменту науково-технологічного розівитку міністерства Віктор Свіженко. Пріоритетні науки, за його словами, це на сьогодні біотехнології, інформатизація, нові матеріали і речовини, а також енергетика. Та новий законопроект про пріоритети у науці уже два роки перебуває чекає на розгляд у Верховній Раді.
Гроші на зарплату
Народний депутат, голова комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик каже, що справа не в законодавчій базі, а саме в мізерності видатків. За її словами, переважна частина грошей витрачається на зарплату працівникам наукових установ та оплату комунальних послуг.
Брак коштів призводить до того, що українських учених усе частіше можна побачити за роботою над іноземними проектами. Приміром, одне з відділень відомого адронного колайдера у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) побудували заме українські вчені.
Данило Білик
Редактор: Євген Тейзе