Що виголошували в "Аушвіці" через 75 років після звільнення?
28 січня 2020 р.На церемонію з нагоди визволення табору смерті "Аушвіц-Біркенау" в понеділок, 27 січня, прибули представники понад 50 країн світу, в тому числі президенти, прем'єр-міністри, голови парламентів і навіть королі і королеви. Однак головними гостями все ж стали 200 колишніх в'язнів, які вижили. Їм і надали слово, політики ж визнали за краще відмовитися від гучних заяв. Як провели церемонію на честь 75 років звільнення "Аушвіца" і як сумнозвісний табір смерті виглядає сьогодні?
Промислове знищення людей
Багатьом із тих, хто вижив у таборі смерті, було вкрай важко пересуватися самотужки, а деякі їхали на інвалідних візках. Та попри те, вони вирішили особисто покласти траурні вінки до так званої "чорної стіни", де наглядачі "Аушвіца" стратили тисячі ув'язнених.
Навіть через 75 років тут досі відчувається промисловий масштаб машини зі знищення людей. На площі більш ніж у 500 гектарів розташовувалися відразу декілька концентраційних таборів. Тут досі у відмінному стані збереглися газові камери, печі, купи взуття ув'язнених, мішки їхнього волосся, зрізаного перед стратою. І нескінченні бляшані банки від "Циклону Б", де зберігали пестицид у гранулах, що внаслідок контакту з повітрям виділяв отруйний газ.
Символ табору смерті
Ті, хто вижив в "Аушвіці", розповіли, що завдяки цій "технології" нацисти вбивали до двох тисяч людей за раз. За словами промовців, деякі камери були заповнені людьми настільки щільно, що після газифікації мертві залишалися в стоячому положенні - їм просто нікуди було падати.
Одним із головних символів табору смерті стали ворота, до яких підходили залізничні колії з товарними вагонами, набитими людьми. За ними шлях для багатьох в'язнів закінчувався, адже якщо наглядачі вважали їх недостатньо здоровими і придатними для роботи, то відразу відправляли на страту, про що також розповіли зі сцени ті, хто вижив.
Пам'ятати про те, що трапилося
Саме ці ворота і стали сценою для виступаючих під час траурного заходу. А на стінах велетенського шатра, напнутого над ними, транслювалося відео того, що збереглося в таборі. Ті, хто вижив, а багатьом з них за 90 років, один за одним підводилися і розповідали про жахи, які вони бачили на власні очі.
Одній жінці стало недобре прямо на сцені і її промову, записану в блокноті, довелося дочитувати співробітниці музею. Мабуть, головний заклик тих, хто вижив, до майбутніх поколінь - пам'ятати про те, що сталося, і не допустити, щоб таке колись повторилося.
Поза політикою
Зі сцени їх уважно слухали королі, прем'єр-міністри і президенти. Серед них - лідери Іспанії, Бельгії, України, Чехії, Угорщини, Хорватії, Болгарії, країн Балтії та низки інших. Однак президент Польщі Анджей Дуда став єдиним політиком, який виступив на церемонії з нагоди визволення табору смерті. Але і він не робив жодних політичних заяв. Дуда лише нагадав, що тут обірвалося життя більш ніж 1,1 мільйона людей.
"Вбивали всіх - циган, радянських військовополонених, поляків, але в першу чергу - євреїв. Тут було організовано методичне знищення людей", - заявив президент Польщі. Дуда також нагадав, що "Аушвіц" звільнили солдати Червоної армії.
Наприкінці своєї промови президент Польщі ще раз закликав присвятити цей вечір тим, хто вижив, а не політиці. Як зазначив глава Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, ймовірно, це остання кругла дата, на якій поки що присутні багато живих свідків звірств, що коїлися в "Аушвіці".