Службовий антироман: шеф як фактор стресу

Стреси на роботі, конфлікти з керівництвом й жорсткі дедлайни: менеджерам сняться нездані вчасно проекти, телеведучим – проспані ранкові ефіри, фінансистам – фатальні помилки в звітах. Кількість психічних захворювань серед працездатного населення Німеччини невпинно зростає. У порівнянні з 1994-м, цього року співробітники німецьких підприємств удвічі частіше не виходили на роботу, пояснюючи це душевними недугами. Приблизно кожен десятий випадок відсутності робітника на службовому місці пояснюється таким діагнозом. Одна з найпоширеніших причин – «burnout» – синдром емоційного згорання.

Фактори стресу

«Цейтнот і стрес на роботі стають дедалі поширенішими явищами. За останні шість років кількість лікарняних, викликаних синдромом емоційного згорання, а також симптомами нервового й фізичного виснаження, зросла в дев’ять разів. Найбільш схильними до таких захворювань є жінки, а також працівники сфер освіти та терапії», - зауважує Гельмут Шредер, керівник наукового інституту при лікарняній касі АОК.

Серед основних факторів, що спричиняють небезпечні перенапруження, науковці виокремлюють невпевненість щодо власної посади на роботи, постійне виснаження, нереалістичні вимоги до співробітників та відсутність довіри до керівництва.

В усьому винен начальник

Стосунки між керівниками та підлеглими впливають не лише на стан здоров’я співробітників, а також на загальний рівень працездатності, встановила проектна група «Fehlzeiten» з інституту лікарняної касі АОК при університеті Білефельду й технічної вищої школи Бойта в Берліні. Дослідники відвідали 150 підприємств, опитали більше 28 тисяч співробітників і дійшли висновку, що понад половину опитаних ні разу не чули від керівника схвальних слів на свою адресу.

Понад 40 відсотків упевнені, що їхня думка не цікавить начальника і зовсім не враховується ним при ухваленні рішень. При цьому така ж кількість респондентів вважає, що якби бос проявив більшу зацікавленість, це б могло позитивно вплинути на здоров’я підлеглих.

Необхідне схвалення

Ті співробітники, на яких керівництво постійно звертає увагу і чиї заслуги визнаються на належному рівні, менше хворіють і частіше ідентифікують себе з компанією. А це, в свою чергу, впливає на успішність роботи, довело дослідження «Fehlzeiten». Однак багато керівників поводяться зовсім не так і не надають особливого значення схвальним відгуками щодо успіхів своїх підлеглих, резюмує  Гельмут Шредер.

Типовий приклад «як не повинно бути»: «Він ніколи не давав конкретних вказівок чи завдань, навпаки ми мали вирішувати самі і в разі чого це ставало для нього прикриттям. Більше того, він не сприймав жодної критики на свою адресу», - каже проект-менеджер однієї з компаній. Офіційно проведене на фірмі опитування продемонструвало, що поведінкою шефа й загальною психологічною атмосферою в офісі незадоволені всі. Це стало приводом для змін.

У шефа теж є шеф

Керівники й самі постійно відчувають тиск зверху, нестачу часу й високе навантаження. Вони виходять на роботу, навіть коли хворіють, показало дослідження «Fehlzeiten». Як мінімум вісім днів на рік начальники ігнорують такі симптоми, як висока температура, біль, нездужання, і намагаються працювати, ніби нічого не трапилось. Щодо лікарняного – то такий привілей керівники собі дозволяють лише чотири дні на рік. Зрозуміло, що відповідного ставлення до роботи вони очікують і від своїх підлеглих.

Насамперед начальнику варто зрозуміти, що такою поведінкою, він шкодить не лише собі, а й здоров’ю своїх підлеглих, вважають автори дослідження. Адже несприятливий психологічний клімат може відобразитися на об’єктивних результатах роботи, коли такі фактори, як натхнення та мотивація, вже не видаються шефу переконливими.

Автор: Ксенія Польська / Євгенія Куца
Редактор: Христина Ніколайчук