СНД: зона без вільної торгівлі

В уряді Миколи Азарова сподіваються, що завдяки зоні вільної торгівлі з країнами СНД, яка нещодавно офіційно почала діяти, товарообіг між Україною і країнами співдружності зросте на третину. Такий прогноз напередодні ялтинського саміту співдружності, який розпочався у четвер, висловив урядовий уповноважений з питань співробітництва з країнами СНД Валерій Мунтіян. Урядовці стверджують, що завдяки вільній торгівлі на пострадянському просторі український ВВП може зрости на 2,5 відсотки. Оптимістичні прогнози висловлюють і експерти Національного інституту стратегічних досліджень, що працює при президенті України. Зокрема, економіст Ярослав Жаліло у розмові з DW зауважив, що торгівля з країнами СНД допомагає Україні демонструвати позитивні показники зовнішньої торгівлі. За його словами, позитивна динаміка у торгівлі на пострадянському просторі тим більше важлива, на тлі "від'ємного показника торгівлі з Євросоюзом". 

Зіпсована ідилія

Однак, попри зростання товарообігу, торгівельні війни між Україною і Росією не припиняються. Напередодні зустрічі голів урядів СНД в Ялті надійшло повідомлення про обмеження експорту до Росії та деяких інших держав СНД української м'ясо-молочної продукції. А 25 вересня заступник міністра економічного розвитку Росії Андрій Клепач, під час відеомосту Москва – Київ підтвердив, що на російські енергоресурси не розповсюджуються норми договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) СНД, до якої Україна приєдналася 31 липня 2012 року.  Клепач також заперечив, що приєднання до ЗВТ може прискорити  досягнення компромісу на переговорах Києва та Москви про використання російських газогонів для транзиту до України Центрально-Азійського газу.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв'ю DW сказав, що в Зоні вільної торгівлі СНД "немає жодної вільної торгівлі, адже в угоді між 11 країнами передбачено винятки для 600 найменувань товарів". Всередині ЗВТ існує Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану, і ці три держави мають право запроваджувати додаткові обмеження обігу товарів та послуг. "Отже там не лише немає вільної торгівлі, а це ще й ніяка не зона, бо над нею існує «над зона» у вигляді Митного союзу", – сказав Новак.

На його думку, важко знайти хоч одну угоду в межах СНД, яка б сьогодні реально працювала. "СНД – це якась віртуальна політична конструкція, яка так само віртуально закріплює частини простору колишнього СРСР в інтересах одного учасника СНД –  Російської Федерації", – впевнений Новак. Але Ярослав Жаліло з Національного інституту стратегічних досліджень з цим незгідний. Він нагадав, що торгівля енергоресурсами не регулюється не лише угодою про ЗВТ, а й такою потужною міжнародною структурою, як Світова організація торгівлі. "А три країни Митного союзу виступають як єдиний суб'єкт в рамках зони вільної торгівлі СНД і це не становить великої проблеми", – впевнений Жаліло.

Всім керує Москва

Росія залишається  найбільшим зовнішнім економічним партнером України і на цю державу припадає до 80 відсотків товарообігу в межах економічної співпраці України з СНД, нагадав в інтерв'ю DW експерт Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Застава. Крім торгівлі енергоносіями, яка займає левову частку товарообігу, на другом місці є збут в Росію та інші країни СНД української продукції машинобудування. "Якщо Україна втратить цей ринок збуту, українські машинобудівні підприємства збанкрутують, не витримавши ані конкуренції за якістю з європейськими виробниками, ані конкуренції за ціною з китайськими", – сказав Застава.

Головним підсумком відносин України з СНД останніх років Застава вважає те, що побоювання поглинання України російським капіталом не справдилися. Але Росії вдається використовувати енергетичну залежність України та її зацікавленість в збереженні східних ринків збуту для тиску на Київ. "Вступ Росії в СОТ дещо відкоригує цю ситуацію і Москві стане складніше запроваджувати обмеження на українські товари. Але вона зможе і вже робить це, виставляючи ініціаторами таких обмежень країни Митного союзу", – вважає експерт.