Успіх правих радикалів у Східній Німеччині
19 травня 2017 р.Чому злочини з праворадикальним підґрунтям, а також демонстрації ультраправих поширені саме на сході Німеччини? Науковці, з ініціативи федерального уряду, розібралися, які фактори посилюють праворадикальні течії. Представляючи у Берліні результати дослідження, урядова уповноважена з питань східних земель Іріс Ґляйке (Iris Gleicke), наголосила на актуальності дослідження: "У деяких регіонах на сході є історична схильність до ксенофобії і праворадикального мислення. Ми не можемо заплющувати на це очі в політичних дебатах".
Водночас, автори дослідження зазначають, що ксенофобія і лояльність до праворадикальних ідей не є виключно східнонімецьким феноменом, а спостерігається подекуди й в окремих містах на заході країни, наприклад у Дортмунді.
У НДР без іноземців
Дослідження, проведене Ґеттінгенським інститутом дослідження демократії, доходить висновку, що деякі фактори особливо сприяють поширенню праворадикальних поглядів в економічно слабких регіонах у східній Німеччині. Серед цих факторів соціалізація в умовах "дбайливої диктатури НДР", поширене відчуття колективної дискримінації та брак повсякденного досвіду співіснування з іноземцями.
Цей тренд посилюють і брак економічних перспектив та поширений скепсис щодо державних структур. Відіграє певну роль і факт розвалу старих суспільних структур і брак рівноцінних нових.
Дрезден у центрі уваги
Для дослідження вчені поближче вивчили Дрезден і його околиці. Саме у Дрездені щопонеділка збираються демонстрації праворадикального руху Pegida. У передмістях Дрездена мали місце резонансні злочини правих екстремістів. Другим об’єктом ретельного вивчення став один з проблемних районів Ерфурта, де давно спостерігається популярність праворадикальних настроїв. Дослідження базується на спостереженнях дослідників та на проведених ними понад 40 інтерв'ю з політичними і громадськими діячами регіону. Ірис Ґляйке, сама родом з Тюрінгії, вказує на замкнене коло деяких східнонімецьких регіонів. Адже правому екстремізму тут сприяють економічні проблеми. "Але ж хто зможе заманити до цього регіону іноземних інвесторів, якщо там мають місце сутички на ґрунті ксенофобії?", - риторично запитує урядова уповноважена. За її активну позицію праві радикали у соціальних мережах часто називають її "зрадницею".
У дослідженні констатується, що на сході Німеччини поширена "культура селективної пам'яті". Йдеться про те, що чимало громадян, які після возз'єднання Німеччини не знайшли себе у нових реаліях і при цьому мислять категоріями на кшталт "за НДР все було краще", при чому реалії життя в авторитарній східній Німеччині викривляються і прикрашаються. Багато з тих, в кого викликає дискомфорт співіснування з іноземцями, керуються уявленнями про мігрантів, усталеними за часів НДР. А саме сприйняття мігрантів як "гостей з обмеженими правами на перебування".
Гіперболізація власної ідентичності
Чимало східних німців відчувають себе структурно обділеними порівняно із західною частиною країни і при цьому ображаються на те, що на них вішають ярлик ксенофобів. У деяких випадках, особливо у Саксонії, констатують автори дослідження, це призводить до "гіперболізації" власної ідентичності як саксонців та східних німців. Подекуди проти іноземців обертається і таке загалом не ксенофобське явище як земельний патріотизм - "Sachsenstolz" ("Саксонська горідсть" - Ред.). Його культивують навіть не стільки праві радикали, констатують вчені, скільки місцеві керівні представники правлячої партії ХДС. "Ця політична культура гіперболізує власну ідентичність і підживлює захисні рефлекси проти "чужого, іншого", - зазначають автори дослідження.
Ірис Ґляйке критику місцеву політичну еліту Саксонії за те, що вона тривалий час заплющувала очі на проблему правого екстремізму і не підтримувала громадських активістів, які хотіли протиставити щось цьому явищу. "Там, де не заперечують, праве цькування йде далі", - каже Ґляйке.
Прикладом, як можна інакше обходитися з проблемою правого радикалізму, може слугувати сусідня Тюрінгія. У цій землі, зазначають автори дослідження, політики земельного і, значною мірою, комунального рівня розставляють зовсім інші акценти. Дослідники називають такі міста як Єна, Лейпциг і Гоєрсверду прикладами того, як можна витіснити праве мислення на маргінес суспільного життя. Змінити політичний дискурс, відмовившись від всюдисущої "Саксонської гордості" (Sachsenstolz) і своєрідного уявлення про особливу "саксонську демократію", закликають і владу Саксонії.
Критика з боку лівих
Уповноважена німецького уряду з питань східних земель попросила дослідників продовжувати просвітницьку роботу і більше популяризувати досвід успішних проектів чи ініціатив, які протистоять поширенню правого радикалізму. Ірис Ґляйке застерегла від того, щоби політики із західної Німеччини зверхньо повчали східних німців тому, як бути толерантними і відкритими до світу. Замість цього треба приділяти увагу розв’язанню проблем економічно слабко розвинене них регіонів. "Неможна допускати самоусунення держави з цілих регіонів", - закликає Ґляйке.
Тим часом дослідження розкритикували представники Лівої партії. Згадка про соціалізацію у НДР як причину ксенофобії є "абсолютним перебільшенням", - сказала лідерка лівих Катя Кіппінґ (Katja Kipping) в інтерв’ю інформаційній агенції AFP. "З цього навіть у найгіршому разі не можна зробити висновок про причину суспільного перекосу у правий бік у тих масштабах, про які на сьогодні йдеться", - зазначає Кіппінг. Її партія - політична спадкоємниця комуністів НДР - східнонімецької Соціалістичної єдиної партії Німеччини (SED).