ЮНЕСКО дає шанс
21 червня 2013 р.
Попри невиконання Україною попередніх рекомендацій щодо збереження культурних пам’яток, Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) таки включила новий український об’єкт до Списку всесвітньої спадщини. Це - дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Таке рішення ухвалили у п'ятницю, 21 червня, делегати організації на засіданні у Камбоджі. Заповідник "Херсонес Таврійський" поки залишився у переліку об’єктів-кандидатів.
"Скорочений" список
Тепер у Списку всесвітньої спадщини значиться шість українських культурних та природних пам’яток: Собор Святої Софії у Києві з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра, Ансамбль історичного центру Львова, геодезичний пункт "Дуга Струве", Букові праліси Карпат, Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів у Чернівцях та дерев’яні церкви Карпатського регіону.
Це ледь не найменша кількість об’єктів внесених у список у порівнянні з іншими європейськими країнами, хоча подібних пам’яток в Україні більше сотні, констатує голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини парламентського комітету з питань культури і духовності, депутат з фракції "Батьківщина" Олександр Бригинець.
За його словами, ЮНЕСКО неохоче включає українські об’єкти через те, що таким чином хоче домогтися від української влади належного збереження об’єктів, які вже є у цьому списку. "Неохоче включення наших пам’яток у список ЮНЕСКО – це важіль впливу, аби українська влада повернулася "фейсом" до культури і її збереження", - прокоментував Бригинець Deutsche Welle. Як відомо у попередньому списку кандидатів ще з 1989 року містяться одинадцять об’єктів, які ЮНЕСКО не поспішає брати під свою опіку. За словами Бригинця, визнаючи пам’ятку ЮНЕСКО сподівається на паритетний її захист, натомість українська сторона лише "імітує діяльність і опіку" культурних об’єктів.
Грізне попередження
Як відомо, у ЮНЕСКО неодноразово звертали увагу на проблему із забудовою Софії Київської та Києво-Печерської лаври. У квітні в Києві працювала моніторингова комісія експертів ЮНЕСКО, яка оглядала забудову буферних зон цих пам'яток і на останньому засіданні у Камбоджі заявила, що Україна систематично не виконує рекомендації з охорони.
Цього разу у ЮНЕСКО рекомендували Україні до кінця року ухвалити новий закон про культурну спадщину, в якому описувалися б поняття буферних зон, а також об'єднати буферні зони заповідників і ввести в них мораторій на нові забудови, ухвалити генплан Києва, а також підготувати план реконструкції Варязьких печер. При цьому експерти організації залишили ці комплекси у Списку всесвітньої спадщини, яким через забудову буферних зон загрожувало виключення. "На сьогодні це питання зняте і дай Боже, навічно, більше його не порушуватимуть", - сказав міністр культури України Леонід Новохатько.
На користь чи на шкоду?
Однак представник громадської ініціативи "Збережи старий Київ" Тимур Ібраімов впевнений, що рішення ЮНЕСКО не виключати зі списку Софію Київську та Києво-Печерську лавру та включення нового об'єкту радше аванс українській владі. "Із забудовою історичних і культурних пам'яток у Києві нічого не змінюється. Ситуація тільки погіршується. Там як будували та і будують", - сказав Ібраімов.
Ініціатор руху "Дамо раду Києву" у свою чергу Ігор Луценко переконаний, що українські чиновники не зацікавлені у максимальній кількості представлених в Списку ЮНЕСКО українських пам'яток, тому й гальмують цей процес. "Наприклад Андріївська церква, що у Києві на Подолі, вже давно є претендентом на включення у список ЮНЕСКО. Якби туди її внесли, то чиновники не могли б продавати землю навколо неї для забудови. А так вони успішно все розпродують", - стверджує Луценко.
Туристичні ж компанії радіють, що попри проблеми в Україні побільшало пам'яток, які охороняються ЮНЕСКО. Туроператори сподіваються на збільшення туристів, які захочуть відвідати Карпатський регіон, для ознайомлення з дерев'яними церквами Карпат. "Є навіть такий тренд – туристи, які їздять виключно дивитися на пам'ятки, які є у списку ЮНЕСКО", - зауважила прес-секретар Асоціації лідерів турбізнесу України Юлія Олійник.