Справа Шабуніна: що вказує на тиск на опонентів влади

У середу, 16 серпня, відбулося одразу два судових засідання за участю голови громадської організації Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна. Вранці йому вручили повідомлення про підозру, а вже ввечері вирішувалася доля обмежувального заходу на час слідства - активіста відпустили під особисте зобов'язання.

За словами правоохоронців, Шабуніна підозрюють в "умисному завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості" Всеволоду Філімоненку. Напередодні у ЦПК очікували, що активісту інкримінуватимуть іншу статтю Кримінального кодексу - "Погроза або насильство щодо журналіста", - але за ніч кваліфікацію правопорушення замінили. Як пояснили у прес-службі прокуратури Києва, причиною цього стали звернення до правоохоронців представників ЗМІ та громадськості щодо невідповідності потерпілого статусу журналіста. За даними слідства, 8 червня Шабунін один раз вдарив Філімоненка по обличчю, що викликало в останнього "тривалий розлад здоров'я у вигляді закритої травми обличчя".

Рекордні темпи

Сам Шабунін раніше запевняв, що Філімоненко вів проти нього замовну кампанію з метою дискредитувати його та колег по ЦПК. У середу в ефірі "Громадського радіо" активіст додав, що ця справа також є елементом боротьби за незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). "Ми самі по собі не є проблемою. Ми перешкоджаємо знищенню Антикорупційного бюро, а от воно є проблемою для влади", - заявив Шабунін. Активіст додав, що його організація першою вказує ЗМІ та міжнародним партнерам на спроби обмежити повноваження НАБУ.

І хоча експерти зазначають - вдаривши Філімоненка, активіст безсумнівно порушив закон, низка факторів вказує на те, що ця справа використовується для тиску на ЦПК та його голову. Так, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин впевнений: "Правопорушення було, і відповідальність за нього має бути понесена. Але поспішна перекваліфікація справи та ті рекордні темпи, із якими відбувається слідство та судові засідання, свідчать про політизацію процесу". За словами Юричишина, такої швидкості немає в інших справах, навіть коли серед потерпілих опиняються справжні журналісти. А у даному випадку навіть вручення підозри та обрання запобіжного заходу мали місце в один день. Не на користь слідства свідчить і абсурдність запобіжного заходу, якого вимагала прокуратура. "Зобов'язання повідомляти слідчих про намір залишити межі Києва для людини, яка живе за містом, - це абсурд", - упевнений Юрчишин.

Сумнівний журналіст

Експерти підтверджують і слова Шабуніна про те, що Філімоненко системно намагався дискредитувати як самого активіста, так і ЦПК. Авторка й ведуча розслідувального проекту "Радіо Свободи" та "Першого національного" "Схеми: корупція в деталях" Наталія Седлецька зазначає у своєму Facebook: журналістську "творчість" Філімоненка можна знайти тільки на його YouTube-каналі, де він регулярно "поливає брудом" ЦПК. Це, на її думку, жодним чином не робить його журналістом. За словами Седлецької, на тлі нездатності реальних журналістів захистити свої права у судах спроба інкримінувати Шабуніну побиття "журналіста" виглядає переслідуванням незгодних.

Юрчишин додає: залучення псевдожурналістів з метою дискредитації опонентів було "фірмовим знаком" Партії регіонів. "Події навколо Шабуніна нагадують використання Олексія Дурнєва, відомого із відео про Арсенія Яценюка і моркву, проти опозиції під час парламентських виборів напередодні Революції гідності", - каже експерт. Враховуючи бекграунд Філімоненка, додає Юрчишин, не можна відкидати, що цей процес також може бути спровокованим.

Сам Філімоненко на своїй сторінці Facebook називає себе журналістом, однак в інтерв'ю "Громадському радіо" ухилився від прямої відповіді на запитання, чи вважає він себе журналістом: "Я вважаю, що суспільство у першу чергу має дати оцінку, журналіст я чи ні, по результатах моїх журналістських розслідувань". В інтерв'ю іншим українським ЗМІ він додав, що основою журналістики вважає провокацію.

"Показове шмагання"?

Справа проти Шабуніна - далеко не перша, яку оцінюють як спробу тиску влади на ЦПК та його керівництво. Так, DW нещодавно писала про кримінальне провадження, яке Державна фіскальна служба (ДФС) Києва відкрила проти посадовців ЦПК. Головний експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов вважає, що даний випадок не має реального підґрунтя для кримінального переслідування. "Справа ДФС проти ЦПК спровокована не наявністю певних свідчень щодо неправомірних дій керівництва цієї організації, а виключно бажанням владних еліт помститися представникам громадського сектору за усі ті незручності, які ми їм створюємо", - запевняє Лємєнов.

Опитані DW експерти називають низку представників української влади, яким Шабунін та його колеги "перейшли дорогу", серед яких фігурують і співробітники Служби безпеки України (СБУ). Останніх Шабунін називав "звичайними рекетирами", звинувачуючи відомство у спробі отримати компромат на нього через вимогу ЦПК розсекретити їхні електронні декларації.

"Він (Шабунін. - Ред.) незручний і безапеляційний, тому не можна виключати, що йдеться про зведення рахунків", - каже Юрчишин. Втім, і він, і Лємєнов додають - списувати все лише на особисте протистояння Шабуніна із кимось з його опонентів у владі не варто. За словами Лємєнова, ідеться про консолідовані зусилля влади щодо тиску на антикорупційних активістів та збору компроментуючої інформації на них. Справа Шабуніна є лише однією із низки менш помітних на її тлі випадків, каже експерт. "Цілком можливо, що цей випадок спробують зробити певною мірою "показовим шмаганням", аби продемонструвати громадянському суспільству небажаність тиску на владу", - додає Юрчишин. Тому, за його словами, ця справа покаже не лише ступінь незалежності та неупередженості правоохоронців та суду, але й те, на що влада готова піти в тиску на своїх опонентів.