Спроба Adidas повернути виробництво в Німеччину провалилась

Концерн Adidas оголосив про закриття двох фабрик у Німеччині й США, в Ансбаху й Атланті. Це - кінець знакового експерименту, що тривав упродовж двох років і на який у Німеччині покладали чимало сподівань. Одні вбачали в ньому яскравий символ реіндустріалізації, що набирає обертів, повернення й відродження перенесених до країн Азії виробництв, інші - наочний приклад втілення технологій "Індустрії 4.0". 2018 року проєкт отримав німецьку премію за інновації, що її вручають під егідою міністерства економіки ФРН.

Ансбах й Атланта не витримали конкуренції

Ідея Adidas, найбільшого після Nike виробника спортивного одягу й взуття в світі, полягала в тому, щоб частково повернути виробництво кросівок з Азії та випускати їх у безпосередній близькості до споживачів за допомогою промислових роботів, здатних швидко реагувати на зміну попиту. Адже їх не потрібно перекваліфіковувати, достатньо просто перепрограмувати. Про швидкість виконання замовлень свідчила й спільна для двох виробничих майданчиків назва: Speedfactory.

Однак щось у цьому проєкті пішло не так. Тому, як днями оголосив концерн Adidas, найпізніше до квітня 2020 року обидві фабрики зупинять виробництво, яке розпочали в 2017 році. Проблема точно не в роботах: вони ретельно робили свою справу. Тому вже до кінця 2019 року, наголошується у повідомленні для преси, вдосконалені в Ансбаху й Атланті технології запровадять в Азії на двох підприємствах, що працюють на замовлення німецького концерну. "Замість того, щоб зводити подальші Speedfactorys і керувати ними, Adidas надає перевагу закачуванню грошей в модернізацію азійських постачальників", - констатує видання Die Welt. 

В інтетерв'ю агенції dpa прессекретар концерну Ян Рунау (Jan Runau) пояснив ухвалене рішення не стільки фінансовими, скільки організаційними причинами. За його словами, стало зрозуміло, що оснащені роботами фабрики все ж таки краще розміщувати там, де зосереджені "ноу-хау", постачальники й головне виробництво. А це - азійський регіон.

Азія успішно розвиває "Індустрію 4.0"

До того ж, додав прессекретар Adidas, Азія значно швидше подолала технологічне відставання, ніж можна було очікувати в 2016 році (коли ухвалювались інвестиційні рішення стосовно фабрик в Аленсбаху й Атланті). Таким чином, у даному випадку спроба налагодити в Німеччині високотехнологічне виробництво спортивних товарів не мала успіху, визнав Ян Рунау.

За його даними, фабрика в баварському Ансбаху працювала не на повну потужність, хоча була розрахована на випуск лише 500 тисяч пар кросівок на рік. Для порівняння: на замовлення Adidas постачальники компанії в різних країнах світу щорічно виробляють загалом 400 мільйонів пар.

"У кінцевому підсумку вирішальну роль, судячи з усього, зіграли виробничі витрати, передусім - витрати на оплату праці", - вважає Die Welt, аналізуючи причини закриття двох підприємств. Адже й роботизоване виробництво не обходиться без людських рук. У Німеччині роботу тепер можуть втратити близько 100 людей, у США - близько 70, але це не працівники Adidas. Їх наймала німецька фірма Oechsler, яка побудувала обидві фабрики й управляла ними за контрактом з концерном.

Як і в 1980-х роках, доходить висновку Die Welt, азійські компанії знову виявились більш конкурентоздатними: "Спочатку в Азію переносили виробництво з великою часткою ручної праці, тепер туди йдуть ще й високоавтоматизовані процеси".

Проєкт Speedfactory був просто передчасним?

Своєю чергою, австрійська газета Die Presse припускає, що проєкт Speedfactory міг бути просто дещо передчасним. Видання посилається на опубліковане торік дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey "Виробництво одягу повертається додому?"

Його автори стверджували, що до 2025 року в фешн-індустрії станеться докорінний злам на користь ніаршорінгу (Nearshoring) - так професіонали називають процес повернення виробництва одягу (та взуття) ближче до ринків збуту в Європі та Північній Америці. Мода в епоху соціальної мережі Instagram швидко змінюється, і за таких умов виробникам необхідно мати можливість дуже швидко доставляти товари покупцям, котрі не захочуть чекати кілька місяців, допоки їх доставлять морським шляхом з азійських портів.

Водночас роботизація, зазначалось у дослідженні, суттєво знижує витрати на оплату праці в країнах з відносно дорогою чи дорогою робочою силою. Інакше кажучи, Die Presse не виключає, що концерну Adidas просто забракло терпіння дочекатись вже такого недалекого часу, коли його роботизовані фабрики в Німеччині та США могли б справді стати в пригоді.