Спроба заборонити НДПН - ризикований процес
1 березня 2016 р.Німеччина у 1990-ті роки: підпали гуртожитків, де проживають шукачі притулку та будинків, в котрих мешкають іноземці. Повсюдний розгул ксенофобії. Росток та Гоєрсверда, Золінген та Мельн стають синонімами погромів та жаги вбивати. Люди справді гинуть, хто від вогню у власному помешканні, хто забитий до смерті правими радикалами. Під впливом таких ксенофобських нападів федеральний уряд, Бундестаг та Бундесрат подають клопотання до Конституційного суду в Карлсруе з вимогою заборонити Націонал-демократичну партію Німеччини (НДПН).
На переконання трьох згаданих конституційних органів влади, НДПН розпалює серед населення ворожі до іноземців настрої. Це та партія, яка прагне підірвати та зруйнувати демократично-правовий державний устрій. І раптом - такий конфуз: 2003 року судді призупинили процес із заборони згаданої політичної сили, який ще навіть і не встиг розпочатись. Причина: антиконституційна діяльність, яку закидають партії НДПН, значною мірою ґрунтується на свідченнях інформаторів, що їх Федеральне відомство з охорони конституції вербувало всередині партії. Таємні працівники або інформатори спецслужби часто обіймали керівні позиції в партії.
Федеральні землі сам-на-сам з проблемою
Оприлюднене членами відповідального за заборону партій Другого сенату Конституційного суду обґрунтування однозначне: "Присутність держави на рівні партійного керівництва робить неминучим вплив на формування політичної волі та діяльність цієї партії". Тож справедливий з точки зору правової держави процес заборони такої політичної сили неможливий. За другої спроби, що розпочалась зі слухань цього вівторка, 1 березня, усе має бути інакше.
У тексті клопотання на 250 сторінках серед іншого зазначається: "Починаючи щонайпізніше від 6 грудня 2012 року, згідно з ухваленим на засіданні міністрів внутрішніх справ федеральних земель рішенням, стосунки з будь-якими джерелами в лавах керівництва НДПН з метою здобуття інформації (…) припинені". Саме того дня керівники міністерств внутрішніх справ 16 федеральних земель вирішили після тривалих дискусій, подати друге клопотання про заборону партії.
Потім минув ще рік, поки Бундесрат подав клопотання до Конституційного суду. Цього разу без участі федерального уряду та Бундестагу. Вони хоч і привітали ініціативу земель, але, здається, сумніваються в успішному завершені процесу.
Ландтаг Саксонії з 2014 року без членів НДПН
Цілком можливо, що ці сумніви ще більші, ніж два роки тому. Адже відтоді НДПН ще більше втратила свій вплив. 2014 року під час виборів до земельного парламенту Саксонії вона не змогла подолати прохідний бар'єр і вибула з ландтагу. Через це партія втратила мільйонні суми фінансової підтримки з боку держави. Фракція НДПН залишилась лише в парламенті федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Вона нараховує п'ять депутатів. Потрапити до Бундестагу партії ще ніколи не вдавалося.
Потенціал загрози, яку становить НДПН для зміцненої десятиліттями та здатної до опору німецької демократії, здається, цілком мізерний. Але федеральні землі аргументують у своєму клопотанні щодо заборони партії, що згадана політична сила має на меті "усунути вільний демократичний суспільний лад". Так само можна було аргументувати й 1964 року, коли було заснувано цю правоекстремістську партію. Вже тоді чітко простежувалася близькість її програми до націонал-соціалістичних ідей.
Зв'язок з Націонал-соціалістичним підпіллям навряд чи можна довести
Може, НДПН і подобається хвиля зростання ксенофобії на тлі кризи біженців, але в клопотанні про заборону закинути їй безпосередню причетність до розвитку таких настроїв не можна.
Тут межі між НДПН, антиісламським рухом Pegida, а також партією "Альтернатива для Німеччини" занадто розмиті. Крім того, клопотання про заборону подали ще тоді, коли в Німеччині не палали ледь не щотижняпритулки для біженців.
Врешті, приводом для другої спроби заборонити НДПН слугувало викриття правоекстремістського терористичного угруповання "Націонал-соціалістичне підпілля" та жах через десяток скоєних його членами вбивств. Одним з підсудних на процесі у справі "Націонал-соціалістичного підпілля" є колишній функціонер НДПН Ральф Вольлебен. Але це - одне. Друге і значно важче, це довести, спираючись на цей факт, прямий зв'язок між партією та терористичним угрупованням. Після майже трирічного процесу проти "Націонал-соціалістичного підпілля" для цього немає переконливих аргументів.
Звучить майже парадоксально: НДПН має боятися за своє подальше існування у той час, коли вона і так масово втрачає виборців та прихильників. Сюди ще варто додати й внутрішньопартійні чвари з численними змінами керівництва. Попри це, офіційний інтернет-сайт цієї політичної сили, певна річ, налаштований войовничо: "НДПН захищається!" - можна прочитати величезне гасло на стартовій сторінці. Напис розміщено поряд з богинею справедливості Юстицією. У лівій руці вона тримає терези, а права стискає меч.
Де межа свободі слова?
За кілька секунд зображення автоматично змінює другий напис: "Човен переповнено - зупиніть притік біженців!". НДПН чистої води. Утім, інші це гасло вже давно взяли на озброєння. "Активно-войовничими та агресивними діями НДПН", про які йдеться у клопотанні про заборону, це, звісно, не є. Такі висловлювання відносяться до сфери допустимих. Якщо ж НДПН і справді визнають антиконституційною партією, то в неї все ще залишатиметься можливість звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі. Його вимоги щодо заборони партій вважаються особливо суворими.