Геополітика

Згідно з повідомленнями казахських ЗМІ, Вища Євразійська економічна рада на засіданні в Астані підтримала наміри України отримати статус спостерігача в Митному союзі (МС). Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що 29 травня він та його колеги з Росії, Білорусі та Казахстану підписали з Україною меморандум про поглиблення співпраці з Митним союзом. Казахська преса наводить слова Назарбаєва та президента України Януковича на підсумковій прес-конференції про те, що підписання меморандуму вже погоджене і має відбутися 31 травня на Раді глав урядів СНД в Мінську.

Тим часом, як повідомила на урядовому сайті прес-служба Кабміну, прем'єр Микола Азаров впевнений, що Україна отримає не лише право бути спостерігачем. В інтерв'ю телевізійному каналу "Беларусь-1", український прем'єр-міністр сказав, що очікує "приєднання України до цілої низки угод, які створюють правове поле Митного союзу".

Насправді, заявив журналістам по завершенні Вищої Євразійської економічної ради перший віце-прем'єр Росії Ігор Шувалов, йдеться лише про участь України "в усіх форматах Євразійської економічної комісії та Вищої Євразійської економічної ради" - без жодного статусу. В МС не передбачений статус спостерігача, нагадав російський урядовець. Водночас Шувалов зауважив, що такий статус може виникнути в України тільки після підписання договору про створення Євразійського економічного союзу 1 січня 2015 року.

Політичні жести

Опитані DW українські експерти вважають, що в Астані офіційний Київ не зробив жодного кроку до вступу в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану. Адже навіть в  статусі спостерігача Україна, хоч і матиме представництво при Євразійській економічній комісії та зможе брати участь у засіданнях колегії Євразійського союзу і в підготовці документів, не матиме, однак, права голосу.

"Україна традиційно не бере участі в наднаціональних утвореннях на пострадянському просторі", - прокоментував DW політолог Олексій Гарань. Він зазначив, що і в Астані Янукович підтвердив, що хоче лише отримати статус спостерігача. А російська сторона, як вважає експерт, знову підтвердила, що розглядає цей статус України як перехідну форму до її повноправної участі в проекті створення Євразійського економічного союзу.

Своєю чергою, голова Комітету економістів України Андрій Новак впевнений, що в Астані взагалі йшлося не про економіку, а тільки про політику. "Українська влада зробила жест своїм виборцям про те, що вона не відвертається від Росії. А Кремль продемонстрував росіянам, що не випустив Україну з орбіти свого впливу і що вона в тій чи іншій формі причетна до МС та ЄврАзЕС", - запевнив DW Андрій Новак.

Пауза триватиме до осені

Колишній заступник міністра закордонних справ України, заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий звернув увагу на те, що перший заступник міністра закордонних справ України Руслан Демченко назвав досягнуті в Астані домовленості "рамковим документом". Чалий вважає, що вже існуючих угод з країнами МС достатньо, щоби розвивати з ними торгівельно-економічні стосунки. "З моєї точки зору, якихось додаткових документів не потрібно", - сказав Чалий.

Найважливішим сьогодні він вважає, щоби будь-які нові домовленості з Митним союзом чи ЄврАзЕС не зашкодили підписанню в листопаді Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. "Моя пропозиція – спочатку підписати угоду про асоціацію, а далі вже говорити про меморандуми, угоди і таке інше з Митним союзом. Всі ці угоди мають проходити експертизу на відповідність Угоді про асоціацію України з ЄС", - сказав Валерій Чалий в інтерв'ю DW.