Страта, якої не було: як з'являються фейкові новини про КНДР

Стаття, опублікована минулої п'ятниці, 31 травня, у найпопулярнішій у Південній Кореї ультраконсервативній газеті Chosun Ilbo, здійняла хвилю голосних заголовків в усьому світі. У публікації стверджувалося, що верховний лідер Північної Кореї Кім Чен Ин розпорядився стратити прямо на аеродромі спецпредставника країни у справах США Кім Хек Чхоля. Сталося це нібито після повернення чиновника з провального саміту між Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом, який відбувся у лютому цього року в Ханої. Низку інших високопоставлених північнокорейських партійних функціонерів, за даними газети, було відправлено у табори на "перевиховання", включаючи Кім Йон Чхоля, що вважався правою рукою лідера КНДР.

Ця стаття була сенсаційною, а на тлі переговорів про ядерне роззброєння між Кімом і Трампом, що зайшли у глухий кут, така інформація могла вказувати на боротьбу за владу у правлячій верхівці Пхеньяна. Вже за кілька хвилин після публікації новину підхопили новинна агенція Reuters та американське видання The New York Times. Після цього вона розлетілася по всьому світу у безлічі місцевих та національних ЗМІ та інформагенцій. Як і у більшості міжнародних ЗМІ, новина з посиланням на джерело у Південній Кореї також була опублікована і на DW.

Резонанс - над достовірністю

Але вже ввечері у неділю, 2 червня, колишній керівник розвідки Кім Йон Чхоль з'явився в телеетері північнокорейської державної агенції KCNA. І перебував він не у таборі, а на офіційному заході у товаристві інших високопоставлених партійних діячів.

Крім того, як повідомив Чад О'Керролл, головний редактор видання NK News та фахівець з Північної Кореї, "страченого" Кім Хек Чхоля також нещодавно було помічено у міністерстві закордонних справ КНДР у Пхеньяні.

Подібні повідомлення з Північної Кореї є популярними темами у ЗМІ. Безліч спекуляцій і висловлювань анонімних джерел з'являються у вигляді фактів, які поширюють серйозні видання. Журналісти видають за сенсацію або термінову новину майже кожну чутку, яка стосується цієї ізольованої диктаторської країни. І у багатьох новинних редакціях усвідомлюють, що ці повідомлення жодним чином не можна перевірити.

Майже жодна інша країна не змогла настільки закритися від зовнішнього світу, як це зробила Північна Корея. А якщо йдеться про придушення свободи слова, то, згідно з останнім рейтингом організації "Репортери без кордонів", з Північною Кореєю конкурують лише Туркменістан і Еритрея. Але, за іронією долі, велика увага ЗМІ до диктатора Кім Чен Ина у поєднанні з практично неприступною стіною, що захищає інформацію про цю країну-вигнанця, призвели до того, що до питання правдивості повідомлень ставляться менш принципово.

Знамените "анонімне джерело"

Один з прикладів пов'язаний із незвичною зачіскою молодого диктатора: свого часу повідомлялося, що Кім Чен Ин нібито змусив усіх чоловіків у країни мати таку ж хіпстерську зачіску, як у нього самого. Ця новина виявилася фейковою, яка, утім, привернула увагу ЗМІ в усьому світі - і при цьому вона могла бути спростована будь-ким, хто б хоч раз прогулявся вулицями Пхеньяна.

Так само і остання стаття про нібито страту чиновників, на другий погляд, викликає чимало підозр. Опублікована вона була виданням Chosun Ilbo, яке є відомою своїми сумнівними і політично заангажованими публікаціями про Північну Корею. І при цьому газета посилалася лише на одне джерело, яке, до того ж, звичайно, було анонімним.

В 2013 році Chosun Ilbo також писала, що Кім Чен Ин буцімто наказав стратити свою колишню дівчину, співачку Хьон Соль Воль за те, що вона нібито поширювала порнографічні матеріали. А ось те, що незабаром після повідомлень про страту співачка, яка також є членом центрального комітету Трудової партії Кореї, знову з'явилася на екранах телевізорів живою і здоровою, залишилося практично непоміченим у ЗМІ. А резонансна новина у 2014 році про те, що Кім віддав на поталу 120 собакам свого дядька Чан Сон Тхека, також виявилася "качкою". Утім, дядько лідера КНДР все ж таки справді був страчений.

Журналісти - у скрутній ситуації

У п'ятницю, коли з'явилася новина про страту північнокорейських дипломатів, журналісти в кореспондентському клубі в Сеулі могли з гнівом і цинізмом спостерігати, як фейкове повідомлення в лічені години облетіло весь світ. Для них очевидним було те, що цю інформацію неможливо перевірити і що вона може виявитися фейком. Але для читачів в інших куточках планети це було, певно, менш очевидним.

Проте чутки про страту в інтерпретації інших медіа дуже скоро перетворився на факт. Приміром, німецька бульварна газета Bild, яка має найбільший тираж у країні, опублікувала статтю з заголовком "Кім наказав розстріляти спецпосланця, який зустрічався з Трампом".

Кореспонденти різних ЗМІ в Сеулі одразу ж отримали завдання від своїх редакцій написати статті про страту дипломатів. Хтось побачив у цьому тему, яку можна добре продати. Але більшість все ж відмовилася писати про цю історію і таким чином робити зайву рекламу для Chosun Ilbo. Видання завдяки цій історії і без того здобуло популярність і було процитоване практично усіма світовими ЗМІ.

Але за той час, коли з'ясувалося, що новина виявилася фейком - як це також ставалося неодноразово у минулому - ця тема вже практично забулася у сучасному бурхливому новинному потоці. А спростування брехливої інформації, на якому багато видань не роблять жодного акценту, так і не потрапило до уваги читачів.