Сірі схеми Митного союзу

Недосконалість нормативної бази Митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії, на думку експертів, створює широкі можливості для економічних злочинів - контрабанди, сірих імпортно-експортних схем, незаконного виведення капіталу та корупції. Проблеми у Митному союзі, констатують аналітики, виникають через різні мотиви учасників цього об'єднання.

Вікно в Європу

Про розмах збитків, які спричиняє економіці країн Митного союзу застосування сірих схем, заговорили після того, як Центробанк Росії влітку оприлюднив інформацію про розмір капіталу, виведеного за посередництва фіктивних експортних угод. Лише за 2012 рік через фірми, зареєстровані в Білорусі, з Росії вивели 15 мільярдів доларів, а через фірми з Казахстану - 10 мільярдів. "Утворилося таке величезне вікно в Європу. Адже виведені в офшори 25 мільярдів - це 45 відсотків загального відтоку капіталу з країни минулого року", - розповів DW cтарший аналітик "Норд-Капітал" Сєргій Алін, посилаючись на дані Центробанку.

Схема, яку використовують зловмисники, проста, пояснює експерт. Оплата за неіснуючий товар, буцімто доставлений у Росію з Білорусі чи Казахстану, відбувається на основі товарно-транспортних накладних. При цьому відслідкувати фактичні поставки неможливо через відсутність митного контролю.

Щоправда, в російське законодавство відразу ж внесли поправки, що дозволяють банкам відмовляти в платежах щодо підозрілих угод навіть за наявності документів на них. Проте критерії скасування угод на такій підставі можуть також завдати збитків добросовісним російським компаніям та експортерам, припускає Алін.

За його словами, дані Центробанку свідчать про те, що відтік капіталу із Росії продовжується: лише за перше півріччя 2013 року вивели понад 38 мільярдів доларів. Скільки грошей при цьому зникло за допомогою сірих схем, ще слід з'ясувати. "Однак, якщо експорт, як і раніше, буде оформлятися за даними паперових товарно-транспортних накладних, то ситуація не зміниться", - застерігає Сєргій Алін.

Точних даних немає

Російський політолог Андрій Суздальцев також навів DW приклади втечі від податків та сплачування мит у межах Митного союзу. Це, за його словами, ввезення до Білорусі безмитної тютюнової сировини, цигарки з якої продаються в Росії або контрабандно вивозяться до ЄС, а також постачання через казахстанський кордон за сумнівними документами величезних партій взуття з Китаю, яке пізніше потрапляє на ринок Митного союзу.

"Китайські чиновники вказують одну суму, на яку доставлено товарів до Казахстану, однак у самому Казахстані сума показується втричі менша", - додає президент казахстанського Центру макроекономічних досліджень Олжас Худайбергенов.

Проблема в тому, що нема також достовірної та відкритої статистики про взаємну торгівлю в рамках Митного союзу, зазначив Худайбергенов в інтерв'ю DW. Про те, що статистичні дані в Митному союзі не є точними, повідомляла й російська Федеральна митна служба. За словами Худайбергенова, ця безконтрольність породжує корупцію.

"Союз монополістів та контрабандистів"

Очільник мінського Дослідницького центру Мізеса, білоруський економіст Ярослав Романчук в інтерв'ю DW зазначив, що порушники легко уникають багатьох перешкод, користуючись недосконалістю нормативної бази Митного союзу. До прикладу, відміна митного контролю на кордонах між Білоруссю, Казахстаном та Росією та перенесення його на зовнішні кордони Митного союзу з липня 2011 року в цілому полегшили транспортування вантажів усередині Митного союзу.

Але при цьому, нагадав Романчук, у Россільгоспнагляду неодноразово виникали сумніви щодо постачання молока та м'ясної продукції із третіх країн під виглядом білоруських. Класичним зразком сірого експорту білоруський економіст назвав використану Мінськом схему вивезення за межі Митного союзу так званих органічних розріджувачів та розчинників. За різними оцінками, вона завдала бюджету Росії збитків на суму від 1,5 до 2,5 мільярдів доларів.

Усі опитані DW експерти переконані, що схеми контрабанди та втечі від виплати податків і мит у великих розмірах навряд чи могли б застосовуватися без потурання владоможців країн-учасниць Митного союзу. Тому Ярослав Романчук називає це інтеграційне об'єднання "союзом монополістів та контрабандистів".

Коли віз попереду коня

"Спершу слід було підготувати нормативну базу Митного союзу, а вже потім знімати митні пости між країнами, однак вийшо так, що віз поставили попереду коня", - нарікає Романчук. На його думку, слід створити єдину електронну базу даних про рух товарів на територію і з території Митного союзу. При цьому нормативні акти цього об'єднання повинні мати пріоритет над законодавством країн-учасниць.

З тим, що протистояти сірим схемам складно через вади координації в МС, згоден і Андрій Суздальцев. Основним недопрацюванням Митного союзу він вважає відсутність єдиної митниці з пуктами вздовж периметру зовнішніх кордонів Митного союзу, де працювали б росіяни, казахи та білоруси.

Утім, підкреслив Суздальцев, незважаючи на те, що питання про єдиний митний орган неодноразово виносилося на обговорення Євразійської економічної комісії, в "Астані та Мінську на це реагують болісно, посилаючись на норми своїх національних законодавств".

Проблеми в Митному союзі виникають через різні цілі його учасників, упевнений Суздальцев. За його словами, "Росія має намір створити потужне інтеграційне об'єднання на пострадянському просторі, тоді як Білорусь та Казахстан користуються єдиним ринком для вирішення своїх нагальних економічних проблем".