Татуювання: як до них ставляться німці у житті та на роботі

Татуювання має кожний п'ятий у Німеччині, відзначає німецький журнал Apotheken Umschau. А у віковій групі від 20 до 29 років кожен другий має на тілі перманентний малюнок. 

З татуюванням на співбесіду

Чи варто навмисно демонструвати татуювання на співбесіді, коли влаштовуєшся на роботу? "Під час першого знайомства з роботодавцем татуювання все ж таки краще не показувати, - вважає Катаріна Штарлай (Katharina Starlay), дизайнерка та членкиня Німецької ради з етикету (Deutscher Knigge-Rat). - Це означатиме, що ви концентруєтеся на головній, змістовній частині вашої розмови, а не намагаєтеся насамперед привернути увагу до вашої персони". 

При цьому, як уточнює німецька експертка зі стилю та моди, про те, що татуювання у вас є, можна і навіть потрібно повідомити у процесі розмови - щоб зрозуміти ставлення роботодавця. Але ваша поведінка не повинна підпадати під формулу "прийшов і здивував". Вам не слід намагатися комусь щось довести, а просто поінформувати. 

Загалом представниця Німецької ради з етикету підтверджує висновки останніх досліджень: "Наявність татуювання у людини у наш час вже не робить її винятковою. Татуювання настільки міцно вкоренилися у суспільстві, що ми уже часом не помічаємо, є вони чи ні. Загалом, татуювання потребують такого ж толерантного ставлення, як і багато інших тем".

Татуювання як модне явище

Хоча суспільство вже звикло до татуювань, скандали з недоречними зображеннями час від часу виникають у найрізноманітніших галузях. Згадаємо історію, коли на фестивалі музики Ріхарда Вагнера (Richard Wagner) у Байройті був змушений знятися з титульної партії у виставі "Летючий голландець" російський співак Євгеній Нікітін. Причина - наявність на його тілі татуювань, які було трактовано як "нацистські". 

Чи існують взагалі табу? "Звісно, вони є. Заборонено татуювання із зображеннями, що звеличують насилля та містять дискримінацію", - підкреслює Катаріна Штарлай. За її словами, татуювання сьогодні наносять на тіло представники усіх професій, усіх верств населення. "Раніше татуювання, доки на них не прийшла мода, найчастіше вказували на приналежність людини до того чи іншого угруповання - як правило, кримінального. На підсвідомому рівні ми як і раніше, так чи інакше, зчитуємо цю інформацію", - каже Штарлай, яка є авторкою нещодавно виданої у Німеччині книги "Татуювання у професії".

Однак сьогодні татуювання можуть носити і правоохоронці. Щоправда, поліцейським у Німеччині заборонено мати татуювання та пірсинг на видних місцях. Якщо ж вони закриті уніформою, а самі зображення не суперечать правовим нормам, то жодних проблем не виникне. 

Татуювання і бізнес

Якщо у побуті обговорювати татуювання та їхніх носіїв вже не прийнято, то зовсім інша справа - ділові кола. Аби тату не викликало непорозумінь та неприємних наслідків для бізнесу, компаніям слід відкрито говорити на цю тему зі своїми співробітниками. Важливо розуміти, на якого клієнта ви працюєте. У своїй книзі авторка наводить приклад німецького концерну SAP. "Там вважають, що співробітники самі у змозі оцінити ситуацію, коли татуювання можна показувати, а коли його краще приховати",  - цитує Штарлай керівника відділу кадрів. 

Інший приклад - фірма, яка працює у галузі будівельних матеріалів. У компанії розділяють клієнтів на дві групи. Перша - це безпосередні покупці: вони до татуювань ставляться легко. Друга - це великі замовники, архітектори: вони ставляться до тату стримано. У спілкуванні із замовниками співробітники фірми не виставляють свої натільні малюнки напоказ.  

Для тих, хто живе і працює у Німеччині, експертка дає декілька практичних порад. "У ділових колах досі діяло правило "дозволяється усе, що приховує майка". Сьогодні поріг чутливості змістився. Фірми почали більш толерантно ставитися до цього модного явища. Головне, щоб носій татуювання почувався комфортно. Топменеджер в елегантній сукні може дозволити собі показати татуювання на шиї на корпоративній вечірці. "Роблячи татуювання, пам'ятайте про те, що це рішення - на все життя. Навіть сучасні методи з видалення татуювань не завжди гарантують стовідсотковий результат", - попереджає авторка книги про татуювання на роботі. Малюнок на тілі - справа суто особиста. Головне, щоб майстер з нанесення татуювань розумів це, а не розглядав свого клієнта як полотно для власних художніх фантазій.

Цікаво, що бажання стати носієм татуювання німецька експертка трактує як намагання людини зберегти власну індивідуальність. "Татуювання - це те особисте, що дозволяє людині виділитися, почуватися не такою, як усі, і при цьому залишатися самою собою. Це певний протест проти бажання роботодавця зробити з колективу дещо однорідне", - пояснює Катаріна Штарлай.