Торгівля між Москвою та Києвом

Почавши своє зниження в середині 2014-го, товарообіг між Росією і Україною сягне піку свого падіння до кінця цього року, скоротившись у порівнянні з періодом до анексії Криму удвічі. За оцінками опитаних DW експертів, головним чином від цього постраждають галузі, що виробляють товари з високим та середнім ступенем переробки: машинобудування, авіабудування, металургія, хімічна промисловість, транспортна галузь. Втрати відчують економіки обох країн, адже знайти нові ринки збуту чи альтернативних постачальників за короткий строк колишнім партнерам не вдасться.

Офіційна статистика

За оцінками російського Центробанку, зовнішньоторговельний оборот Росії скоротився в 2014 році на 7%, до 804,7 мільярда доларів. Зовнішній товарообіг України, за даними українського Держкомстату, становив 108,3 мільярда доларів, скоротившись на понад 20 відсотків.

Товарообіг між Росією та Україною, за даними Федеральної митної служби РФ, становив 27,9 мільярда доларів, знизившись у порівнянні з 2013-им роком майже на 30%. Експорт в Україну, за даними Мінекономрозвитку Росії, впав на 26,4 відсотка, імпорт - на 32,5%. Більш детальним даними по товарних категоріях в міністерстві не володіють, уточнили в прес-службі відомства.

Енергоносії й не тільки

Якщо проаналізувати дані, розміщені на сайті Держкомстату України, а також оцінки російських експертів, виходить, що експорт з Росії скоротився в галузі поставок енергоносіїв (за даними відомства, поставки впали приблизно вдвічі), а також машин та обладнання, ядерних реакторів, продуктів неорганічної хімії, чорних металів й продукції хімпромисловості.

"Цікаво, що за всіма цими категоріями, за винятком газу, з січня по червень 2014 року спостерігалося зростання. У липні відбувся перелом, і з серпня по грудень експорт з Росії в Україну становив 30-40% від показників 2013-го року. Імпорт, у цей же час, знижувався трохи повільніше - приблизно удвічі", - повідомив DW Олександр Кнобель, завідувач лабораторією міжнародної торгівлі російського Інституту економічної політики ім. Є.Т. Гайдара.

За його прогнозом, в цьому році експорт та імпорт так різко вже не впадуть. "Гадаю, в річному обчисленні скорочення становитиме 20-30 відсотків, тобто товарообіг скоротиться удвічі у порівнянні з 2013-им роком", - стверджує експерт.

Хто що втрачає

Україна головним чином постачає Росії машини та обладнання (22% від усіх поставок), чорні метали та вироби з них (22%), хімічну продукцію (11 %), транспорт (9%). За словами Сергія Улюкаєва, наукового співробітника факультету фінансів та банківської справи Російської академії народного господарства і державної служби, за останні роки українська продукція використовувалась в Росії як в готовому вигляді, так і в технологічних ланцюгах, що склались ще за часів СРСР. "Елементами цих ланцюгів були відомі українські підприємства - "Антонов", "Мотор Січ", "Харківський машинобудівний завод" та інші", - розповів експерт.

Улюкаєв вважає, що про співпрацю в галузі ВПК, гелікоптеро- та авіабудівництві між країнами вже не може бути й мови. "Росії доведеться замінювати українські потужності своїми, але їх ще доведеться налагоджувати", - заявив DW Улюкаєв. В свою чергу, Україна повинна буде шукати нові ринки збуту. Поки Європа закуповує у неї в основному сільськогосподарські товари, продовольство та необроблені метали. "Для того, щоб використовувати українську машинобудівну продукцію в європейських технологічних ланцюгах, доведеться провести масштабну переналадку. Для цього знадобляться час та гроші", - стверджує експерт РАНГіДС.

Крим потрібно годувати

Повністю розірвати економічні зв’язки між Росією і Україною все ж не вдасться. Існують галузі, в яких торгувати доведеться, хай навіть вимушено. "Сьогодні для Росії вкрай важливе постачання харчів до Криму. А забезпечити продуктами півострів можна тільки з території України. З урахуванням низької пропускної спроможності портів забезпечити поставки їжі для двох мільйонів жителів Криму морем неможливо", - зауважив Олександр Кнобель.

Тож, за його словами, постачання продуктів в Крим, який Росія вважає своєю територією, буде за гроші забезпечувати Україна, а фіксуватись це буде як торгівля Росії та України. "Звісно, українська сторона не хотіла б торгувати з Кримом, а російська - імпортувати українські продукти, але тут економіка виявилась сильнішою за політичні міркування. В грошовому еквіваленті для Києва це б означало втрату 2-3 мільярдів доларів щорічно", - підрахував експерт.

Газове питання

Домовлятись доведеться і з такого конфліктного питання, як поставки російського газу. Сьогодні Україна та Росія перебувають на черговому витку газової суперечки. Останнього траншу в 15 мільйонів доларів вистачить тільки на те, щоб покрити обсяг палива до 6 березня. "Нафтогаз" обіцяє перерахувати кошти вчасно. В "Газпромі" ж кажуть: якщо гроші не надійдуть, поставки "блакитного палива" припиняться.

Однак, за ствердженнями експертів, компроміс рано чи пізно буде знайдено, оскільки Росія перебуває в не меншій залежності від України, ніж Україна - від російського газу. Адже через територію "непокірного" сусіда російський газ транзитом прямує до європейських партнерів "Газпрому". Під питанням традиційно залишається лише ціна на газ.

"Румунія, Польща та Словаччина можуть дати Україні 37 мільярдів кубів реверса на рік при потребі в 25 мільярдів кубів імпортного газу, - заявив DW Сергій Пікін, директор Фонду енергетичного розвитку. - І все ж, якщо "Газпром" домовиться про конкурентоздатну ціну, європейські партнери не зможуть зробити більш вигідної пропозиції, оскільки перепродавати будуть все той же газпромівський газ". За словами Пікіна, теоретично українці могли б купувати дорожче паливо з Європи - принципово. Та на сьогодні економіка України до цього не готова.