Тристоронні перемовини щодо ЗВТ: прориву очікувати не варто

На тристоронній зустрічі в Брюсселі на міністерському рівні між Євросоюзом, Україною та Росією в понеділок, 7 вересня, говоритимуть про те, як усунути "побоювання" Москви у зв’язку з тим, що 1 січня 2016 року між Україною та Європейським Союзом набирає чинності угода про зону вільної торгівлі. Це вже не перша тристороння зустріч із цього приводу. Зокрема, у червні й липні цього року експертні групи трьох сторін обговорювали питання технічних, фітосанітарних та інших нормативів, а також митної співпраці між ЄС, Україною та РФ, повідомляли раніше DW в Європейській службі зовнішньої дії.

Однак уже тоді в Брюсселі не приховували, що підготовлений експертами звіт "містить протилежні позиції сторін стосовно більшості питань". Не дозволяє оптимістичних прогнозів і відповідь, яку напередодні зустрічі в Брюсселі DW отримала з Москви. "Спроби пошуку збалансованих тристоронніх рішень, які були б прийнятні для всіх, щодо зняття конкретних побоювань як обов’язкової умови для розгляду можливості збереження чинного режиму вільної торгівлі між Росією та Україною, не знаходять розуміння", - повідомили днями в міністерстві економічного розвитку РФ.

"Побоювання" Росії

"Ключовою системною проблемою" російська сторона називає те, що Москву буцімто змушують погодитися "з суттєвим обмеженням обсягу зобов’язань України в рамках багатосторонніх (СНД) та двосторонніх угод, що вступають у протиріччя з угодою про асоціацію" між Україною та ЄС. Конкретних прикладів, які саме зобов’язання Україна, можливо, не виконуватиме після набрання угодою чинності, у Москві не наводять.

Світло на зміст "побоювань" російської сторони в розмові з DW проливає заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. Одним із проблемних для Москви питань, за її словами, є побоювання реекспорту товарів ЄС до Росії через Україну. "Мовляв, можна зробити сосиску повністю з європейського м’яса, її просто тут доробити, поставити, що зроблено в Україні, та відправити в Росію як український товар", - каже Зеркаль. Українська сторона, за її словами, запропонувала Москві переглянути правила, за якими позначається походження товарів у рамках зони вільної торгівлі в СНД. "Та жодних пропозицій від росіян не надходило, - каже вона і пояснює своє бачення причини: - Тому що якщо будуть змінюватися правила походження в рамках СНД, то їхні виробники також постраждають". Як приклад Зеркаль наводить електроніку російського виробництва, яка збирається з китайських запчастин і продається в Україну як російський товар.

"Сама тільки політика"?

Заступниця міністра скаржиться, що росіяни "хочуть контролювати всі товари, які йдуть до нас і мають походження в Євросоюзі". Ані Київ, ані Брюссель на такі умови не погоджуються. Загалом же поведінку російської делегації на тристоронніх перемовинах Зеркаль називає неконструктивною і такою, де "є сама тільки політика". "Навіть коли ми наближалися до опрацювання спільної позиції з росіянами під час експертних консультацій, весь час відкочувалися назад", - каже вона.

Особливим "сюрпризом" як для українських, так і для брюссельських експертів, за словами Зеркаль, став проект додаткової тристоронньої угоди, який представила Росія. Москва хоче у новій угоді прописати правила, які зняли би для Росії "ризики, пов´язані з техрегулюванням, ветеринарним і фітосанітарним контролем, митним регулюванням і небезпекою неконрольованого припливу товарів".

Натоміть Зеркаль каже, що жодна з експертних делегацій не мала мандату від своїх урядів навіть на обговорення подібного паперу, який вона називає "документом про торгівельну капітуляцію України разом з Євросоюзом". Згідно з ним, Київ "фактично не зможе зробити жодного кроку без згоди Росії", каже заступниця міністра: "Ані змінювати законодавство, ані рухатися по шляху інтеграції - нічого".

Песимістичні прогнози

Зеркаль визнає, що песимістично налаштована щодо результату зустрічі в Брюсселі. А єдиною метою російської сторони вона називає чергове відтермінування набуття чинності угодою про ЗВТ між Україною та ЄС. "І рішення, прийняте урядом РФ, щодо фактичного застосування ембарго щодо українських продовольчих товарів (з 1 січня 2016 року - Ред.) ще раз підтверджує цю позицію", - каже вона.

Скептично на можливість майбутнього прогресу на перемовинах дивиться і експерт з брюссельського Європейського центру політичних досліджень (CEPS) Гійом ван дер Лоо. "Я у будь-якому разі не стану стверджувати, що Росія тепер змирилася із запровадженням ЗВТ (між Україною та ЄС - Ред.)", - каже він і вказує на низку індикаторів, які б це доводили. Серед них зокрема і вже згадані плани щодо ембарго, а також звернення Москви до Брюсселя та Києва з проханням "визначити список українських товарів, які можуть становити ризик для Росії" і щодо яких Москва має намір запровадити імпортні квоти. Він вказує на побоювання Москви, що на російський ринок масово хлинуть українські товари, які з українського ринку витіснять більш дешеві європейські.

Єдине обґрунтоване застереження

Єдиним побоюванням Москви, яке має під собою хоч якесь підґрунтя, ван дер Лоо називає застереження щодо стандартів якості. Адже Київ муситиме в рамках угоди про зону вільну торгівлю з ЄС замінити всі старі радянські стандарти на нові, які відповідатимуть європейським вимогам. "Це дійсно може ускладнити експорт з Росії до України. - каже експерт. - Рішенням могло б бути визначення довготривалого перехідного періоду з одних стандартів на інші, адже в угоді не визначені конкретні терміни".

Так чи інакше, але питання тристоронніх перемовин між Євросоюзом, Україною та Росією ван дер Лоо не радить розглядати окремо від "більш широкої картини". "Усе, звісно, залежить від того, як розвиватиметься більш широкий геополітичний конфлікт (між Києвом та Москвою - Ред.). Я впевнений, що будь-яке стійке рішення торговельної частини може бути знайдете лише в атмосфері деескалації та політичної стабільності між двома державами", - підсумовує він.

Як би не складалися тристоронні перемовини, керівництво ЄС неодноразово наголошувало на тому, що угода набере чинності першого січня 2016 року і відтерміновуватись більше не буде.