У м'ясі курчат виявили стійкі до антибіотиків мікроорганізми

«Сьогодні в нас на обід телятина, - каже молода мама, яка розраховується на касі в одному з німецьких супермаркетів. - Узагалі-то моя донька полюбляє більше курятину, але тепер апетит до неї у нас надовго зіпсовано». Так вважають також багато інших німецьких споживачів, відколи екологічна організація «Союз охорони довкілля та природи» (BUND) цього тижня оприлюднила результати свого останнього дослідження щодо антибіотиків у курячому м’ясі. У кожній другій пробі в німецьких супермаркетах виявили стійкі до антибіотиків мікроорганізми. «Це є жахливим наслідком зловживання антибіотиками у промисловому птахівництві», - пояснює голова BUND Губерт Вайґер.

Причина, за висновком організації, полягає в промисловому масовому вирощуванні тварин і птахів. На птахофермах на одному квадратному метрі утримується до 24 одиниць птиці. «Це можливо лише за умови застосування великої кількості антибіотиків», - критикує Вайґер і вимагає суворіших законів щодо захисту тварин. Адже за нормами ЄС, у Європейському Союзі дозволяється, аби на один квадратний метр припадало до 39 кілограмів «м’яса». Тож, якщо виходити з розрахунку, що одне курча набирає до двох кілограмів, поки його не відправлять на прилавок, то можна уявити скільки голів «мешкає» на такій фермі на одному квадратному метрі.

Якомога дешевше

Курчата стиха пищать собі, лежачи на соломі щільними рядами. Їх – 120 тисяч. Їм усього лише чотири дні. За місяць, проведений на фермі, вони «доростуть» до статусу курчат-гриль і під маркою «Wiesenhof» опиняться на прилавках. Райнер Вендт – фермер з Нижньої Саксонії, федеральної землі, де знаходиться найбільше в Німеччині птахоферм, а також голова Німецької спілки виробників курятини запевняє. «Я вже упродовж року не застосовував жодних антибіотиків на своїх птахофермах». Як доказ він демонструє папку з висновками ветеринарів. «Існують чіткі приписи, наша галузь дотримується їх», - каже фермер. Його спілка готує нині власне дослідження про використання антибіотиків у птахівництві. «Ми хочемо, аби все було прозоро. І повірте, ми – за зменшення використання медикаментів».

Цього можна було б досягти, приміром, за допомогою поліпшення умов утримання птахів та додавання їм у їжу вітамінів, які б зміцнювали їхню імунну систему. Важливо також підтримувати правильну температуру на фермі, яка вимірюється і регулюється спеціальним комп'ютером, розповідає Вендт. «Крім того, слід суворо дотримуватися норм гігієни. Якщо ці умови виконувати, використання антибіотиків стає необхідним лише у рідкісних випадках», - стверджує фермер. Те, що його птахи є товаром масової продукції, він зізнається без вагань. «На одному кілограмі курячого м’яса я заробляю 5 центів, і це ще без урахування інвестицій. За таких цінових умов я не можу дозволити собі вирощувати мою птицю інакше, - каже фермер. - Споживачі хочуть дешевого м'яса і не готові платити за якість більше».

Без загрози для споживачів

Ринкова частка курей з екологічно чистих біо-ферм у Німеччині становить нині заледве один відсоток і вже роками не підвищується. Згідно з дослідженням міністерства з питань довкілля землі Північний Рейн-Вестфалія, проведеним у листопаді, лише так звані біо-ферми не використовують жодних антибіотиків. «Однак наш продукт має свою ціну», - каже Фолькер Рам. На його біо-фермі утримується приблизно 200 курей. Птахи мають можливість ходити по доволі просторому подвір’ю, отримують лише екологічно чистий корм і вирощуються тут не один, а три місяці. «Тому одна курка коштує в нас близько 20 євро, а не чотири, як це є в звичайних супермаркетах», - каже фермер.

Застосування медикаментів регулюється в Німеччині законом про ліки. Згідно з ним, антибіотики дозволяється застосовувати, коли тварини або птахи хворіють. Однак у промисловому масовому фермерстві, де зазвичай багато десятків тисяч птахів утримуються разом, індивідуальне лікування неможливе. Захворює одна курка – антибіотики отримують усі. Для профілактики. Медикаменти призначає ветеринар, а потім стежить за процесом одужання.

Водночас фахівці кажуть, що небезпеки для споживачів немає, якщо дотримуватися звичних правил поводження з сирим м'ясом. «Слід вимити руки після того, як ви мали справу з сирим м'ясом, а також ніж, яким ви його обробляти. Ним не можна, приміром, одразу після м’яса нарізати ще й овочі», - радить Сабіне Кляйн з Центру захисту споживачів федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. До того ж, важливо, щоб робочі поверхні та мийки після безпосереднього контакту з сирим м'ясом ретельно очищувалися, а м'ясо як слід просмажувалося.

Автори: Фридерике Шульц / Христина Ніколайчук
Редактор: Наталя Неділько