ПАРЄ у середу розгляне проект резолюції щодо України

Проект резолюції ПАРЄ "Останні події в Україні: загроза функціонуванню демократичних інститутів" було ухвалено на засіданні Моніторингового комітету у вівторок, 8 квітня. Як стало відомо DW, лише шестеро депутатів, присутніх на засіданні комітету, проголосували проти. За словами деяких західних дипломатів, ще ніколи тон резолюцій щодо України не мав такої потужної проукраїнської тональності.

Авторами проекту резолюції, яку ПАРЄ розгляне у середу, 9 квітня, стали доповідачки Моніторингового комітету з питань України Майліс Репс (Естонія) та Марєітта де Пурбе-Лундін (Швеція). В основу їхньої доповіді було покладено підсумки моніторингової місії ПАРЄ, члени якої побували у Києві, Львові та Донецьку наприкінці березня.

Шукали, але не знайшли

У тексті проекту резолюції ПАРЄ "рішуче засуджує воєнну агресію Росії та анексію Криму, що стало прямим порушенням міжнародного законодавства". Автори доповіді повідомляють, що місія ПАРЄ не знайшла жодних підтверджень тим аргументам, "які використала Росія, щоб виправдати свої дії" щодо України.

"Не було ніякого переходу центральної влади у руки ультраправих сил у Києві, не існувало також жодної загрози російській національній меншині в України, включно і особливо у Криму", - зазначається у тексті. Відповідно до проекту резолюції, події в Криму не мають нічого спільного з бажанням кримчан приєднатися до Росії. Натомість, Асамблея вважає, що антиукраїнські настрої та курс на інтеграцію з Росією були "насаджені російською владою під прикриттям військової інтервенції".

Засудження анексії Криму

У документі також зазначається, що "референдум від 16 березня та незаконна анексія цієї території РФ не має жодної законної дії та не визнається Радою Європи". ПАРЄ висловлює свою повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України і водночас висловлює стурбованість через стягування великої кількості російських військ на кордоні з Україною, що "може бути ознакою того, що Росія планує подальшу військову агресію проти України".

Крім того, у проекті резолюції ПАРЄ закликає "окремі національні та міжнародні мас-медіа" утриматися від "частих і необґрунтованих повідомлень про порушення прав національних меншин в Україні, а також від негативного зображення нового українського уряду".

Останні повідомлення з Криму про порушення прав українців та кримських татар у Криму, також не пройшли повз увагу ПАРЄ. Тому в проекті документу міститься заклик до Москви негайно припинити ці порушення і надати Місії ОБСЄ повний доступ у регіон.

Безпекові гарантії проти російської агресії

Кульмінаційним став останній пункт проекту резолюції, який, за деякою інформацією, викликав обурення серед представників російської делегації, котрі входять до Моніторингового комітету, і російських журналістів. У ньому зазначається: "Беручи до уваги ризик дестабілізації безпекової системи цілого регіону через можливу воєнну агресію Росії проти України, ПАРЄ рекомендує США, Великобританії як сторонам Будапештського меморандуму, а також ЄС, розглянути можливість укладення ефективних безпекових угод, які гарантували б незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України".

Легітимність влади не викликає сумнівів

Як відомо, Росія не раз наголошувала на тому, що не визнає легітимність нової української влади (цієї позиції дотримується і делегації РФ у ПАРЄ). Проте у кількох пунктах проекту резолюції наголошується, що ПАРЄ повністю "визнає легітимність нової влади у Києві та законність її рішень", також засуджує будь-які спроби "поставити цю легітимність під сумнів, що лише призводить до дестабілізації країни".

Водночас, як ідеться у тексті, ПАРЄ вважає, що нині Верховна Рада повинна скористатися атмосферою єдності, яка панує в її стінах, щоб ухвалити важливі поправки до Конституції, які "визначать розподіл влади між президентом та законодавчим органом" і приведуть Основний закон країни "у відповідність до стандартів Ради Європи". Крім того, у проекті документу наголошується на необхідності провести дострокові парламентські вибори, щоб забезпечити збалансоване представництво різних політичних сил у Верховній Раді.