Швейцарія. "Газпром". Корупція

Перед Федеральним судом з кримінальних справ у Беллінзоні 30 листопада постануть колишній член правління "Газпрому" Богдан Будзуляк і заступник керівника департаменту з транспортування, підземного зберігання і використання газу Олександр Шайхутдінов. Прокуратура Швейцарії звинувачує посадовців російського газового монополіста в отриманні хабарів на суму щонайменше 2,2 мільйона доларів від виробників турбін та обладнання для газокомпресорних станцій.

У період з квітня 1999 року по жовтень 2006 року, згідно з матеріалами слідства, спершу швейцарська компанія АВВ і французька ALSTOM, а після 2004 року і шведська Siemens Industrial Turbomachinery (SIT) платили гроші Будзуляку, який тоді очолював департамент з транспортування у "Газпромі", і його заступнику Шайхутдінову, аби отримати замовлення на модернізацію газогону "Ямал-Європа". Саме департамент Будзуляка і Шайхутдінова відповідає у "Газпромі" за експлуатацію та ремонт газогонів.

Ще двоє росіян, які опинилися на лаві підсудних, - колишні представники АВВ і ALSTOM у Росії, які підозрюються у підкупі та організації схеми з відмивання грошей. Компанія SIT два роки тому визнала свою провину у тому, що "недостатньою мірою стежила за дотриманням принципів доброчесності у реалізації проекту з модернізації газогону "Ямал-Європа", і кримінальну справу проти неї у Швейцарії було закрито.

В обмін на закриття справи SIT сплатила до швейцарського бюджету весь прибуток від отриманої, імовірно, корупційним шляхом угоди - 10,6 мільйона доларів - і пожертву у 125 тисяч швейцарських франків Міжнародному комітету Червоного хреста.

За яким законодавством?

Згідно зі статтею 322 Кримінального кодексу Швейцарії "Підкуп іноземних посадовців" (Bestechung fremder Amtsträger), злочином вважається підкуп не лише чиновників чи держслужбовців, але широкого кола осіб, які наділені державою повноваженнями. Згідно з цією статтею, отримання посадовцем хабара карається позбавленням волі терміном до п'яти років або грошовим штрафом. З 2006 року злочином вважається не лише підкуп іноземного посадовця, але й отримання іноземними посадовцями хабарів. Саме на цій підставі судитимуть Будзуляка і Шайхутдінова. Швейцарська юрисдикція поширюється на них з огляду на те, що імовірні хабарі вони поклали на рахунки у банках Швейцарії.

Посадовці "Газпрому" однак заявляють, що вони не є держслужбовцями чи чиновниками. Саме на цьому будується основна лінія захисту. "Ми сперечаємося про це зі швейцарськими прокурорами вже п'ять років. Вони посилаються на законодавство Швейцарії. Але ж є міжнародна конвенція від 1999 року, згідно з якою в разі переслідування за хабарництво чиновника іншої держави, визначення його чиновницького статусу має відбуватися відповідно до закону країни його походження", - зазначив у розмові з DW адвокат Будзуляка Філіпп Кюрра. За його словами, згідно з російським законодавством, посадовець "Газпрому" не є держслужбовцем або посадовцем з державними функціями.

"Газпром" - квазідержавна організація?

Адвокат основного підозрюваного Богдана Будзуляка, якого крім хабарництва звинувачують і у відмиванні грошей, напередодні суду налаштований оптимістично. Він посилається на результати юридичної експертизи, здійсненої на запит суду експертами Швейцарського інституту порівняльного права. За словами Кюрра, експерти підтвердили позицію захисту. В самому інституті напередодні суду відмовилися коментувати висновки експертів.

Водночас під час розгляду справи у попередніх інстанціях, коли адвокати Будзуляка безуспішно намагалися розморозити гроші підзахисного, суд ставав на бік прокуратури. Посилаючись на висновки низки провідних швейцарських юристів, суд визнавав Будзуляка посадовцем. Особливо судді наголосили на тому, що він був членом правління державного концерну, на який покладені публічні функції у забезпеченні газом населення. Остаточний висновок щодо того, чи є посадовці "Газпрому" посадовцями з державними повноваженнями, а російська газова монополія "квазідержавною організацією", суд залишив на розсуд вищій інстанції - Федеарльному суду у кримінальних справах.

"Все законно"

Наприкінці 2010 року на рахунках Будзуляка у двох швейцарських банках було заарештовано близько 1,4 мільйона доларів. Йдеться лише про кошти, які надійшли на рахунки у Швейцарії після 1 травня 2000 року. Саме з цього моменту набрав чинності швейцарський закон, згідно з яким підкуп іноземних посадових осіб вважається у Швейцарії злочином. Росіянин протягом наступних років кілька разів безуспішно через суд домагався розмороження коштів. Адвокат Богдана Будзуляка заявляє, що 2,2 мільйона доларів отримані ним абсолютно законно - "за надання консультаційних послуг".

"Якщо вони не чиновники, то і нема за що їх переслідувати", - наголосив Філіпп Кюрра у розмові з DW. Адвокат не став відповідати на уточнююче запитання, як кваліфікувати отримання кількамільйонних "гонорарів" від третіх осіб посадовцями державної компанії за роботу, яку вони виконують в рамках своїх посадових повноважень. "Все законно. Тому всі обвинувачені прибудуть на засідання суду і дадуть відповіді на всі запитання", - запевнив Кюрра. У "Газпромі" DW не прокоментували, чи проводилося службове розслідування щодо отримання Будзуляком і Шайхутдіновим "паралельної зарплати" на швейцарські рахунки. Про порушення кримінальної справи у Росії досі не повідомлялося.

Міжнародний прецедент

Тим не менше, рішення суду у Швейцарії може мати далекосяжні наслідки для російської газової монополії, якщо посадовців компанії визнають винними, вважає генеральный директор "Transparency International - Росія" Антон Помінов. "Якщо "Газпром" оштрафують, сума може бути дуже великою, і компанія потрапить у різні чорні списки, їй буде набагато важче проходити перевірки due diligence у потенційних партнерів", - зазначив Помінов у коментарі DW.

За його словами, якщо суд прирівняє посадовців "Газпрому" до чиновників, це буде важливим прецедентом міжнародного значення. Сполучені Штати і Великобританія, які також мають законодавчі інструменти для боротьби з транскордонною корупцією, поки не застосовували такого широкого трактування поняття "чиновник".