Угода про асоціацію: нідерландський "камінь спотикання"
12 січня 2016 р.Прем'єр-міністру Нідерландів Марку Рютте доведеться докласти чимало зусиль, аби переконати своїх співгромадян підтримати на майбутньому референдумі угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Всенародне опитування в Нідерландах стосовно цього питання має відбутись 6 квітня. Рютте нещодавно заявив, що агітуватиме за європейсько-українську угоду. Однак перше опитування громадської думки, проведене за три місяці до референдуму, прогнозує невтішні результати. Згідно з його даними, понад половина опитаних заявила, що "точно" голосуватиме проти угоди, ще чверть респондентів - що "швидше за все" не підтримає документ.
"Однозначний" тренд?
Щоправда в місцевій пресі звернули увагу на те, що це опитування, проведене програмою EenVandag, яка виходить на суспільно-правовомутелебаченні Нідерландів, не є репрезентативним у класичному розумінні цього слова. Річ у тім, що воно проводилося у рамках так званої панелі - відносно постійної групи людей, яких загалом нараховується близько 50 тисяч і серед яких телепрограма час від часу проводить опитування на різні теми. До цієї групи люди записуються самі, а не обираються за випадковим принципом, як це відбувається у класичних репрезентативних опитуваннях. Таким чином у панелі представлено непропорційно багато людей, які є політично активними, й мало тих, хто не бере активну участь у політичному житті країни.
Водночас професор-політолог, дослідник методики опитувань громадської думки Йооп ван Гольштейн з нідерландського університету Лейдена, який консультує EenVandaag, захищає результати дослідження. Він погоджується, що прогнозувати конкретні відсотки голосів "за" чи "проти" на референдумі, орієнтуючись за актуальнее дослідження, важко. Але "загальний тренд і клімат громадської думки однозначний і ґрунтується на солідній емпіричній базі", запевняє Гольштейн. Тож він переконаний: прогноз результату референдуму щодо асоціації з Україною в Нідерландах на даний момент справді негативний. Більше того - дослідження, на його думку, чітко прогнозує подолання виборцями 30-відсоткового бар'єру явки, яка необхідна для визнання голосування дійсним.
Глухий кут для уряду Нідерландів
У випадку "Ні" на референдумі щодо асоціації з Україною, організованому євроскептиками і популістами з руху GeenPeil, нідерландський уряд опиниться в дуже складній ситуації. Адже цей плебісцит хоч і не зобов’язує уряд в Гаазі ні до чого, ігнорувати його результати - шлях, який зробить кабінет Марка Рютте вразливим до закидів з боку опонентів, сказаву розмові з DW експерт Європейського центру політичних досліджень (CEPS) в Брюсселі Гійом ван дер Лоо. Критики уряду зможуть тоді закинути йому, що той, мовляв, не дослухається до голосу своїх громадян.
"Уже сьогодні видно, що нідерландські ЗМІ про це пишуть, тож я думаю, що чим ближче до референдуму, тим більше це питання ставатиме важливою темою в країні. І тоді політикам буде ще важче його ігнорувати ", - прогнозує експерт.
Додатково ускладнює ситуацію і той факт, що референдум водночас збігається із фазою головування Нідерландів у ЄС. "Якщо ти хочеш визначити порядок денний для ЄС як головуюча держава і таким чином очолювати ЄС і потім блокуєш подібну угоду, то це досить проблематично", - каже ван дер Лоо. Особливо з огляду на те, що нідерландський уряд є проєвропейським і сам виступає на підтримку угоди з Україною. "І це зрозуміло, адже, звісно, нічого в цій угоді жодним чином не шкодить Нідерландам", - каже брюссельський експерт.
Юнкер застерігає від "континентальної" кризи
Застерігати нідерландських виборців від можливих негативних наслідків, якщо вони не підтримають угоду про асоціацію між ЄС і Україною, днями взявся навіть президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Негативний результат референдуму, за його словами, буде вигідний Росії та може призвести "до континентальної кризи". "Я хочу, щоб вони (нідерландці - Ред.) зрозуміли, що важливість цього питання виходить за межі Нідерландів", - сказав він в інтерв’ю виданню NRC Handelsblad.
Юнкер також висловив сподівання, що нідерландці "не голосуватимуть з причин, що не мають нічого спільного з угодою". При цьому він, очевидно, мав на увазі міфи навколо документа, які поширюють активісти GeenPeil у своїй рекламній кампанії. Цю кампанію розкритикував і ван дер Лоо. "Згідно з їхнім тлумаченням, угода означатиме, що європейські й, зокрема, нідерландські платники податків муситимуть рятувати українські банки, й що мільярди євро з їхніх грошей потечуть до України. Усе це, звісно, повна нісенітниця й не відповідає дійсності", - наголошує експерт.
Чи переконають аргументи топових політиків й експертів у Брюсселі та Гаазі пересічних громадян Нідерландів, поки що спрогнозувати важко. Навіть якщо припустити, що Нідерланди внаслідок референдуму остаточно відмовляться ратифікувати угоду між Києвом та Брюсселем, ЄС може й надалі застосовувати її тимчасово. Тимчасове застосування політичної частини угоди розпочалося ще в 2014 році. А з 1 січня 2016 року так само тимчасово застосовується зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Остаточно угода набуте чинності після завершення процесу її ратифікації в ЄС. "І фактично це (тимчасове застосування угоди - Ред.) може тривати вічність", - каже ван дер Лоо.
Речниця Європейської служби зовнішньої дії Майя Косьянчич іще в жовтні минулого року пояснила DW, що офіційного "дедлайну" щодо ратифікації угоди окремі країни ЄС не мають. А на запитання, чи буде тимчасове застосування угоди про асоціацію та ЗВТ з Україною чинним, поки її не ратифікують усі члени Євросоюзу, незалежно від тривалості цього процесу, речниця відповіла однозначно: "Так".