Україна може виграти від міграції. Якщо ввімкне мізки

Вважається, що виїзд кваліфікованих кадрів за кордон є серйозною перепоною для успішного розвитку країн. Адже «за бугор» їдуть найбільш освіченні, підприємливі люди, готові ризикувати та боротися. З України, за різними оцінками, вже мігрувало від 1,5 до 7 мільйонів українців. Скільки серед них висококваліфікованих спеціалістів – невідомо. Експерти певні, що відтік мізків призводить до деградації людського капіталу та економіки країни. У результаті країна програє конкуренцію за інвестиції у високотехнологічні галузі і змушена виробляти лише сировину чи товари з низькою доданою вартістю.

«Їдуть найрозумніші, з доброю освітою. Їх немає ким замінити. Від цього країна деградує», - наголошує голова Telesens International Ltd, представник Європейської бізнес-асоціації Едуард Рубін. За його словами, через відтік мізків в Україні може просто не залишитися тих, хто навчатиме майбутніх спеціалістів.

Циркуляція інтелекту

Водночас експерт не виключає, що мігранти можуть повернутися, якщо країна створить для цього умови. Передусім ідеться про спрощений перетин кордону для людей та капіталів. Якщо Україна підпише з ЄС угоду про безвізовий режим, то українці не виїжджатимуть масово за кордон, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова. За її словами, з європейськими країнами встановиться так звана «циркулююча міграція», коли, попрацювавши за кордоном, повертаються на батьківщину з новим досвідом, навиками, зв’язками. «Якщо не буде проблем з перетином кордону, то всі відразу не поїдуть. Навпаки повертатимуться теперішні заробітчани. Це корисно для країни», - наголошує Лібанова.

Утім, не тільки безвізовий режим сприятиме поверненню мігрантів. Активна робота держави з діаспорою, надання соціального захисту та створення робочих місць сприятиме поверненню заробітчан, певні експерти. Подібні приклади є у світі: в Тайвані та Ізраїлі розвиток інформаційних технологій відбувся завдяки мігрантам, які почали повертатися на батьківщину з «кремнієвої долини» на початку 80-х років.

Чужому навчився і повертайся

Тому міграція – це не завжди погано, певен Аветік Чалабян, партнер компанії зі стратегічного консалтингу McKinsey&Company. За його словами, країни, що нині успішно розвиваються, змогли перетворити «відтік мізків» на перевагу і завдяки цьому інтегрувалися в світову економіку. «Виробивши правильну стратегію, Україна також може мати вигоду з того, що на перший погляд виглядає як втрата», - наголошує Чалабян.

За його словами, глобалізація і розвиток міжнародного бізнесу змінили міграційні акценти. Тепер і людині, і державі вигідніше, якщо громадяни мігрують у країну, де можуть себе реалізувати на повну. Від’їзд за кордон дозволяє талановитим людям знайти краще застосування своїх здібностей та більше заробляти. Натомість зароблені кошти заробітчани повертають здебільшого в економіки своїх батьківщин, підтримуючи своїх рідних та близьких. За даними НБУ, 2010 року в Україну через фінансово-банківську систему надійшло 5,9 мільярда доларів. А за неофіційними даними, справжні щорічні обсяги переказів в Україну сягають майже 25,6 мільярда доларів.

Польська модель

Радник прем'єр-міністра Польщі з міграційних питань Павло Казмарзик упевнений, що Україні варто було б перейняти польський досвід у сфері міграції. Після 2004 року після приєднання Польщі до Євросоюзу країна не встановлювала перешкод для  тих, хто хотів виїхати за кордон. У Польщі була розроблена державна програма у сфері міграції. Її головною метою було не зупиняти людей при виїзді за кордон, а надати інформацію про можливості, які кваліфіковані фахівці можуть мати в себе на батьківщині. За його словами, у мігрантів була можливість проконсультуватися з юристами та психологами, і більшість поверталася.

Крім співвітчизників, Польща вітає також іноземних спеціалістів. «Міграція – це не завжди погано. Люди їдуть, налагоджують міжнародні контакти, дізнаються більше про країну. П’ять років тому в Польщі майже не було іноземних студентів. Тепер їх багато. Багато з них залишаються у нас працювати», - розповідає Павло Казмарзик. Він переконаний, що й Україна може стати привабливою країною для висококваліфікованих кадрів.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук