Ефект "Євро-2012"

Один турист, який відвідав Україну торік, витратив у середньому трохи більше 200 доларів, порахували у Всесвітній організації з туризму ООН. Помірні ціни, розмаїття культурних принад і гостинність українців - ось що перш за все вабить подорожніх з-за кордону, вважає представниця відомого туристичного порталу Smarter Travel Кристіна Саркіс. За версією цього порталу, Київ - одне з найдоступніших міст Європи, які треба відвідати у 2013-му, поки там ще відносно невисокі ціни.

А чи був турист?

Загалом після "Євро-2012" відвідати Україну рекомендували в шести впливових міжнародних рейтингах, серед яких Globe Spots, National Geographic, Trip Advisor та Lonely Planet. За даними Всесвітньої організації з туризму, торік в Україні побували близько 23 мільйони іноземних туристів і витратили загалом 4,8 мільярдів доларів.

Здавалося б, дуже втішна статистика. Але не все так просто. "23 мільйони - це, ймовірно, загальна кількість іноземців, які перетнули державний кордон України торік. Не всі вони є туристами. Чимало іноземців прибувають до родичів, у бізнес-справах, для навчання, культурного і спортивного обміну, із релігійною метою, а також проїздять транзитом. Навряд чи їх усіх можна реально вважати туристами", - уточнив у розмові з DW президент Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ) Олександр Новіковський.

Натомість за даними АЛТУ, серед усіх іноземців, які відвідали Україну торік, милуватися храмами та пам'ятниками приїздили близько 1,5 мільйона людей. В організації прогнозують, що кількість "справжніх" закордонних туристів зростатиме на 20-30 відсотків щороку.

Німцям цікаво, але дорогувато

До країн, громадяни яких найохочіше приїздять до України з туристичною метою, входить Німеччина. За підрахунками АЛТУ, торік Україну відвідало понад 286 тисяч німців.

"Минулого року попит на Україну справді був значний. 15-денну мандрівку туди ми позиціонуємо як нішевий продукт і зазвичай організовуємо три-чотири тури на рік для груп до двадцяти туристів. У 2012-му подорожі до України були повністю заброньовані. Але нині інтерес дещо менший, тож дві поїздки нам довелося скасувати - не набралося достатньо людей", - розповіла DW Сабіне Дик, менеджерка кельнської турагенції "Djoser Reisen", що спеціалізується на організації далеких подорожей.

Серед переваг України Дик називає те, що іноземцям не потрібна віза, а дорога з Німеччини до Києва літаком займає близько двох із половиною годин. Більшість німецьких туристів, які їдуть до України, - це 50-70-річні, але трапляються і 35-річні. Найпривабливішими містами в турагенції вважають Львів, Одесу, Київ і Ялту.

15-денне турне Україною обійдеться німецькому туристу щонайменше в 1795 євро. За ті самі гроші можна з підвищеним комфортом відпочити на Кубі чи у Таїланді. А в Греції чи Іспанії можна відбпочити значно дешевше. Ціна подорожі в порівнянні і з європейськими, і з екзотичними маршрутами трохи зменшує попит, каже менеджерка. За її спостереженнями, подорожі до Прибалтики та Росії німецькі туристи купують приблизно удвічі частіше, ніж до України.

Готелі бронюють без посередників

Окрім туристів, чемпіонат Європи з футболу на деякий час привернув до України увагу бізнесменів. "В останні роки клієнти бронюють готелі в Україні на нашому сайті відчутно менше. Чемпіонат Європи з футболу покращив ситуацію, завдяки йому нам вдалося торік досягти такої кількості бронювань в Україні, як у 2011-му", - констатує Андрій Печніков, керівник компанії OstWestReisepartner, яка організовує бізнес-подорожі для іноземців країнами Східної Європи та Азії. На їхньому сайті пропонують готелі у близько 40 містах України.

Нині ж у компанії констатують зниження попиту: українські готелі через OstWestReisepartner бронюють на третину менше в порівнянні з попереднім роком. Печніков пояснює це, зокрема, стрімким розвитком українського інтернету: бронювати кімнати можна на сайті багатьох готелів, отримуючи негайне підтвердження. Крім того, українські готелі неохоче співпрацюють із турагенціями, зауважив він у коментарі для DW. "Вони не пропонують посередникам винагород чи цінових переваг, тому туристам вигідніше бронювати номери, звертаючись безпосередньо до готелів", - зауважує Печніков.

Амбітні цілі України

Тим часом в Україні на найвищому державному рівні вже означили нові цілі, яких держава хоче досягти в туристичній галузі. Нещодавно уряд затвердив концепцію розвитку туризму і курортів до 2022 року. До кінця цього року Державне агентство з туризму і курортів має розробити цільову програму розвитку туризму, визначивши завдання, які стоять перед державою. Завдання доволі амбітні, серед них - збільшити до 2022 року кількість іноземців, які приїздитимуть до України, до 50 мільйонів на рік, створити до одного мільйона робочих місць у туристичній галузі. Але наскільки це реально?

"У мріях і планах реально все. Якщо державна політика України буде спрямована на заохочення іноземних туристів і створення необхідних умов…, мрії цілком можуть стати реальністю", - коментує президент АЛТУ Олександр Новіковський. Він говорить про цілу низку прикладів того, як країни змогли за 10 років успішного розвитку галузі стати справжніми туристичними магнітами. Це, зокрема, Китай, В’єтнам, Малайзія, Туреччина, Мексика.

З іншого боку, "Євро-2012" хоч і привернув увагу світу до України, але не розв´язав проблеми, які заважають розвитку туризму. Щоби приваблювати більше іноземців, потрібно розвивати туризм на державному рівні, створити національний туристичний продукт і просувати його на внутрішньому та міжнародному ринках, розбудовувати інфраструктуру, підвищувати рівень сервісу і захисту прав туристів, каже Новіковський. А поки, констатує він, поштовх від "Євро-2012" як слід не використовується.