"Повертатися до України небезпечніше, ніж залишатися"
20 лютого 2020 р.Попри те що студентка і блогерка Тетяна Корянова із Запоріжжя живе за 700 кілометрів від епіцентру епідемії коронавірусу в Китаї, міста Ухань, життя за час епідемії змінилося і в її місті. Тетяна мешкає у Китаї майже три роки. З початком епідемії коронавірусу стала активною блогеркою і повідомляє про поді в Китаї на своєму каналі в Telegram #сэтапыпроКитай. Про життя в країні, порядок денний у якій визначає вірус, і чому вона поки не поспішає залишати Китай, студентка факультету журналістики університету міста Сучжоу розповіла в інтерв'ю DW.
DW: Тетяно, чому, попри таку небезпечну ситуацію в Китаї, Ви не хочете наразі звідти виїхати?
Тетяна Корянова: Після майже трьох років життя тут це дуже важко морально та фізично зібрати свої речі та поїхати. Я навчаюся в університеті, і це мій останній семестр. Тут я повинна захищати свою дипломну роботу. Моя віза дійсна до липня. Ще одна з причин, чому не хочу повертатися в Україну, - це довгий шлях і дуже велика ймовірність захворіти. Аеропорти та літаки - це велике скупчення людей, які я зараз оминаю. Якщо поїду, в зоні ризику опинюся не лише я, а і всі мої родичі. А цього я не бажаю нікому.
Взагалі є варіанти якось виїхати?
Можна сказати, що варіантів поїхати зараз дуже мало. Мій університет має зробити офіційну заяву щодо подовження карантину чи про початок занять. Остаточно я вирішуватиму, що робити далі, в березні.
Хтось з твого оточення, знайомих захворів? Вам самій дуже лячно?
Нещодавно у мого друга була підвищена температура. І хоч коронавірус зрештою не підтвердився, я спершу дуже сильно хвилювалася. Тому що через цей вірус, насправді, починаєш більше хвилюватися не про те, що захворієш сам, а що можеш інфікувати велику кількість людей. Це головний страх для мене, хоча я також боюся захворіти. Але ми живемо в таких обставинах вже майже місяць, відколи триває епідемія. І хоч зараз деякі заводи, великі корпорації вже відновили свою роботу, це не стосується галузі освіти, розваг, харчування. Усі ці місця, як були зачинені, зачинені і зараз.
Що Ви зараз відчуваєте, дивлячись на те, як сильно змінилося життя в Китаї, на те, як люди по-різному зараз реагують на дії влади?
Що стосується моєї ситуації, то я можу спокійно виходити на вулицю (обов'язково в захисній масці. - Ред.). У нас (у Сучджоу. - Ред.) зараз немає якихось обмежень на кількість виходів на день, як в Ухані. Я розумію, що в інфікованому місті Ухань зараз дуже важка ситуація. Попри те, що зараз в Китаї в кожному місті ситуація різна, я також розумію, що у людей може увірватися терпець. В інтернеті є інформація, що в Ухані начебто дехто стрибає з вікон. У своєму місті та оточенні я бачу, що всі спокійні, надалі вболівають, підтримують лікарів, хворих.
В інтернеті є багато різних відео про актуальну ситуацію в Китаї. Ви в своєму каналі на Telegram часто попереджаєте про те, що серед них є багато фейків.
Звичайно, я розумію і хочу усіх попередити, що є багато фейкової інформації (виходячи з повідомлень офіційних інстанцій в Китаї. - Ред.). Приміром, якісь відео з невідомих джерел, які поширюються ще від початку епідемії, про те, що люди начебто падають у чергах. У більшості випадків це фейки. Що стосується смертної кари (як максимального покарання за навмисне приховування симптомів коронавірусу чи викривлення інформації про стан хворого. - Ред.), то це правда, я читала ці новини китайською. Я моніторю Weibo (одна з найбільших соціальни мереж у Китаї. - Ред.), і там поширюються також не дуже позитивні настрої щодо вірусу, через те що люди втомилися і страждають. Крім того, зараз у людей з'явилися великі економічні проблеми. Багато хто не працює. З вірусом не вийшло впоратися так швидко, як хотілося. Я сподіваюся, що це закінчиться якомога швидше. Тому що я досі вважаю, що краще, ніж китайці, з цим би ніхто не впорався. І це теж одна з причин, чому я не хочу повертатися в Україну.
У своєму каналі на Telegram Ви пишете про те, що не дуже розумієте українців, які протестують проти розміщення біля їхніх населених пунктів евакуйованих з Уханю співгромадян. Що Ви порадите тим, хто так боїться?
Будь ласка, будьте здорові і фільтруйте інформацію зараз, особливо про Китай. Усі хочуть нажитися на цій інформації. Насправді, не так все страшно і не треба панікувати. Так, це невідомий вірус, але такі часи, що, можливо, нам усім доведеться жити з ним довго. І я сподіваюся, що за три роки або п'ять, або ще швидше, це вже буде як звичайний грип, від якого, до речі, теж помирають люди. Але він не є такою сенсацією. І я сподіваюся, що ми всі зможемо це пережити. Щодо мене, то так, моє життя тут - це дуже цікавий досвід. Але якщо б мені запропонували ще раз це пережити, то ніколи не погодилася би. Тож будьте здорові!