Нові кіберможливості
26 липня 2016 р.Україна та ЄС домовились про тіснішу співпрацю в сфері цифрових технологій. Для цього з ініціативи єврокомісара Ґюнтера Еттінґера буде створено відповідну двосторонню робочу групу. Її перше засідання планується провести вже у вересні. На ньому оцінять потреби з інтеграції держави до єдиного європейського цифрового ринку. Про такі плани повідомили у вівторок, 26 липня, в Києві Еттінґер та прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.
За словами єврокомісара, у жовтні в Брюсселі запланована конференція щодо створення Цифрового співтовариства за участі шести країн-учасниць "Східного партнерства". Еттінґер звернув на особливу роль України, яку вона може відіграти в цьому питанні. Він пояснив це тим, що в державі динамічно розвивається ІТ-сектор. Єврокомісар звернув увагу на те, що фахівців у галузі цифрових та інформаційних технологій в Україні навіть "більше, ніж в деяких країнах ЄС".
Ключовими напрямками майбутнього європейського Цифрового співтовариства Еттінґер назвав електронну комерцію, електронне мито і електронну систему охорони здоров'я. Єдиний цифровий ринок ЄС, як очікується, передбачатиме свободу руху товарів, осіб, послуг і капіталу, створення умов для громадян, фізичних та юридичних осіб для безперешкодного отримання доступу й здійснення діяльності в інтернеті в умовах чесної конкуренції, а також високий рівень захисту споживчих і персональних даних.
Фінансовий вимір
Перший віце-прем’єр України Степан Кубів заявив журналістам, що приєднання України до європейського Цифрового співтовариства дозволить Україні залучити близько п'яти мільярдів євро, починаючи "вже з 2017 року". "Лише завдяки системі електронних публічних закупівель ProZorro ми вже заощадили більш ніж 2,5 мільярда гривень. А з першого серпня, коли всі державні закупівлі будуть в обов'язковому порядку проходити через ProZorro, ми очікуємо економії на рівні 40-50 мільярдів гривень упродовж наступного року", - заявив Кубів.
Про збільшення інвестицій в розвиток українського ІТ-сектору заявив представник Європейського банку Френсіс Маліж. А виконавчий директор інвестиційної компанії Horison Capital Лєна Кошарна повідомила про намір інвестувати в український ІТ-сектор впродовж наступних трьох років 100 мільйонів доларів і ще 35 мільйонів доларів виділити на надання технічної допомоги.
"Ми не можемо конкурувати з Індією чи Китаєм, але ми і не маємо з ними конкурувати, якщо приєднаємося до європейського Цифрового співтовариства", - заявив директор EPAM System GDO Ukraine Юрій Антанюк. Ця компанія спеціалізується на ІТ-консалтинґу та розробці програмного забезпечення. Антанюк зазначив, що якщо раніше, коли в ІТ-галузі говорили про Україну йшлося передусім про аутсорсинг, то тепер перед українськими фахівцями відкриваються зовсім нові перспективи. Антонюк закликав розробити систему сучасної ІТ-освіти для української молоді.
Нові стандарти зв'язку
Для досягнення всіх цих цілей має велике значення й швидкісний мобільний інтернет. Еттінґер наголосив на особливі й важливості якнайшвидшого впровадження в Україні технології мобільного доступу до даних 4G. Він сподівається, що в усіх країнах, які приєднаються до європейського Цифрового співтовариства вже до 2020 року буде запроваджено наступний стандарт - 5G. Попри те, що Україна стала чи не останньою країною на континенті, яка впровадила стандарт 3G, урядовців у Києві запевняють, що вже до кінця наступного року в країні буде видана перша ліцензія на впровадження стандарту 4G.
Головний виконавчий директор Vodafone Україна Олег Проживальський зазначив, що розблокування розвитку передових стандартів мобільної передачі даних сталося після перемоги Майдану в Україні. Але зараз, на думку бізнесмена, слід усувати штучні перешкоди на шляху розвитку " інформаційних технологій".