Українські експерти про мінські домовленості

Досягнуті в Мінську нові домовленості щодо врегулювання ситуації на Донбасі є перемогою української дипломатії, сказав в інтерв'ю DW член комітету Верховної Ради з питань закордонних справах, голова української делегації в Парламентській асамблеї ради Європи (ПАРЄ) Володимир Ар'єв. "Все могло взагалі завершитися нічим, що цілком би влаштовувало (президента Росії) Путіна", - зазначив він.

Не словом, а ділом?

На думку депутата, Київ успішно вистояв проти тиску з боку інших переговірників і не погодився на порушення територіальної цілісності України та федералізацію. Ще одним фактором успіху України стала звістка про виділення Міжнародним валютним фондом багатомільярдної фінансової допомоги Україні. "Це абсолютно чіткий знак діловим колам світу, а Москва побачила, що Захід підтримує Україну не лише на словах, а й на ділі", - сказав Ар'єв.

Він вважає, що Київ має і далі вимагати в Заходу сучасних озброєнь, попри цілу кампанію проти цього, яка наразі розгорнулася в світовій пресі. Депутат провів паралелі з вторгненням радянських війьск в Афганістан у 80-х роках минулого століття. За його словами, лише постачання афганським моджахедам американських мобільних ракетних комплексів дозволило зупинити радянську армію. "Аналогічна ситуація і з Україною. Тим більше, що наші західні партнери з числа ядерних держав зобов'язані допомогти Україні згідно з гарантіями безпеки, наданими за Будапештським меморандумом від 1992 року. Адже ми тоді на вимогу Заходу віддали 1420 ядерних боєголовок Росії, яка сьогодні на нас нападає", - заявив депутат.

Забутий Крим

Критики мінських домовленостей закидають їхнім підписантам те, що в тексті немає жодної згадки про незаконно анексований Росією Крим. Так, політолог Сергій Таран вважає підсумок мінських переговорів не перемогою Києва, а лише "оперативною паузою". За словами експерта, ця пауза може надати переваги тому, хто ефективніше її використає для мобілізації ресурсів та модернізації армії. "Доки Путін при владі, постійного миру для України годі чекати", - сказав Таран.

Голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко також має сумніви, що чергові мінські домовленості будуть виконуватися. Але якщо припустити, що їх таки виконають, то це, на думку експерта, буде не чиясь перемога, а обопільний компроміс. "З одного боку, ці території (Донбасу, які наразі контролюються проросійськими сепаратистами - Ред.) поступово повертатимуться під юрисдикцію України. А для Києва компроміс полягає в тому, що він отримує величезну складу проблему, яка в політичному, економічному та фінансовому плані вища за можливості України", - сказав експерт.

Які війська вважати "іноземними"?

Особливий статус Донбасу, зобов'язання України не переслідувати учасників кримінальних події з боку самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік" ("ДНР" та "ЛНР") - ці та інші пункти мінських угод ускладнюватимуть процес примирення та перешкоджатимуть відновленню справедливості, вважає Яременко. Зокрема, він вважає формулювання зобов'язання про виведення з української території всіх іноземних формувань дуже вигідним Росії. "Там не вказано чітко, що це за іноземні війська, а отже у самому цьому формулюванні закладена можливість невиконання його Росією", - впевнений Яременко.

Натомість Сергій Таран нагадав, що в тексті йдеться не лише про війська, а й про найманців. "Українській стороні було важливо зафіксувати на папері наявність цих військ і найманців. Очікувати, що всі вони будуть виведені за межі України було би наївно, але фіксація їхньої присутності в Україні є першим кроком до початку виведення цих формувань", - сказав Таран. Він також застеріг проти сподівань провести на Донбасі вільні демократичні вибори, бо "їх там ще ніколи не було".