Українські експерти про ефективність Мінських угод

На цих вихідних минув рік від дня підписання угоди про тимчасове перемир'я на Донбасі. У вересні 2014 року відповідний документ у Мінську підписали представниця ОБСЄ Гайді Тальявіні, екс-президент України Леонідом Кучмою, посол Росії в Україні Михайлом Зурабовим, а також представники самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Ця угода увійшла в історію як "Мінськ-1" і не передбачала будь-якого визнання Донецької і Луганської "народних республік". Вона лише закріплювала за територіями, підконтрольними проросійським бойовикам, "особливий статус" у складі України.

Необхідний крок

Опитані експерти вважають, що цей дипломатичний хід того часу був необхідним. Адже через низку помилок Генштабу Збройних сил України, а також залучення до збройного конфлікту на Донбасі регулярних російських військових українські сили зазнали низки поразок, втратили багато бойової техніки і потребували перемир'я для відновлення обороноздатності. "Ворожа армія наступала і цей наступ треба було терміново зупинити", - сказав в інтерв'ю DW професор політології Олексій Гарань.

Натомість наступні угоди, що були підписані в Мінську в лютому 2015 року і отримали назву "Мінськ-2", передбачали цілу низку кроків з припинення збройного конфлікту та відновлення суверенітету України над непідконтрольними районами Донбасу. "Учасники тих перемовин - Німеччина та Франція - хотіли самотужки, без допомоги інших західних держав врегулювати конфлікт на Донбасі. Але сьогодні слід визнати, що ця спроба була невдалою", - зазначив в інтерв'ю DW київський політолог Віктор Небоженко. Він, як і всі опитані експерти, вважає нинішнє затишшя на Сході України лише тимчасовим перепочинком перед новою ескалацією конфлікту.

Провал Мінська-2?

Майбутнє Донбасу можливе виключно у складі України і без жодного особливого статусу чи особливого самоврядування на цих територіях, вважає Небоженко. "Там необхідно провести пацифікацію та демілітаризацію. Через багатократні вибори привести до влади людей, що будуть справжніми виразниками інтересів регіону", - зазначив політолог. Досягти цього він вважає за можливе лише після дипломатичного примусу Москви до виведення російських військових з Донбасу та відновлення контролю Києва за українсько-російським кордоном на території Донецької та Луганської областей.

Всі опитані DW українські експерти переконані, що "Мінськ-2" виявився неефективним. А тому для досягнення сталого миру і врегулювання конфлікту слід започаткувати нові переговори за участі ширшого кола західних держав. "Зараз виглядає так, що Україна виконує свою частину Мінських угод, а Росія, сепаратисти та західні держави, які гарантували Україні безпеку в обмін на ядерне роззброєння, свої зобов'язання не виконують. Було би доцільно відновити переговори в женевському форматі, або за участі представників Сполучених Штатів та Великобританії як підписантів Будапештського меморандуму 1993 року", - вважає Олексій Гарань.

Справа не в форматах

На відміну від нього, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач на прес-конференції в Києві заявив, що він не вірить у спроможність ширшого кола країн вирішити проблему Донбасу. "Зміна формату нічого не дасть. Проблема не у форматах, а в неготовності росіян виконувати будь-які міжнародні домовленості", - заявив Горбач.

На його думку, після анексії Криму, військової агресії на Донбасі та катастрофи малайзійського літака MH17 "російське керівництво стало міжнародними злочинцями". Експерт вважає, що всі наступні дії Москви були продиктовані страхом неминучої відповідальності за ці злочини та намаганням її уникнути. "Через те, що учасником цього конфлікту є російське вище політичне керівництво, політичне врегулювання конфлікту на Донбасі не є можливим доти, доки це російське керівництво не переконається у марності своїх зусиль", - сказав політичний аналітик.

Горбач зазначив, що лідери Заходу розчаровані поведінкою Путіна, не хочуть мати його як партнера на переговорах і намагатимуться в будь-який спосіб усунути його від влади. Водночас Євросоюз та США не зацікавлені в неконтрольованому розпаді Росії і тому будуть лише м'яко протидіяти планам Путіна. "Вони душать режим ніжно і лагідно, а не одразу б'ють по голові. Час впливає не лише на психіку Путіна та його оточення, а й на російських громадян, які дедалі глибше будуть усвідомлювати всю безперспективність дій , які вчинило їхнє політичне керівництво", - переконаний Володимир Горбач.