Українські фірми бояться соціальних мереж

«Ювілейний магазин відкрився у США!» Вже за мить на Twitterі – перші привітання, а за кілька годин тисячні перегляди роликів на Youtube. Телеканали розкажуть про це лише у вечері. Журнали затримаються ще на тиждень. А мільйони фанів – вже «в темі». Зокрема, у Німеччині більшість компаній вже використовують соціальні мережі, аби інформувати своїх клієнтів про останні новини, тримати з ними постійний зв’язок, пропонувати додаткові послуги. На сторінках у Facebook і ко. фірми спокушають вражаючими акціями, несподіваними відкриттями, пропонують роботу або консультації. Кожному тисячному «другу» буває навіть перепадає «супертур до екзотичної країни».

Вочевидь, тут побачили у соціальних мережах чималий потенціал. Натомість в Україні, попри шалену популярність «фейсбуків, вконтакте та інших», провідні компанії поки не поспішають звертатися до споживачів і клієнтів через віртуальну платформу. Де-не-де створюються поодинокі спільноти - з’являються і помирають з чотирма «френдами» в стрічці.

Одночасно всюди

Зрозуміти привабливість віртуального світу вдається лише найбільшим компаніям України. Менеджер з он-лайн маркетингу Максон Пуговський скеровує соціальне спілкування Microsoft Україна. За його словам, свою цільову аудиторію в компанія знаходить одночасно на декількох платформах, повідомляючи новини компанії, відповідаючи на запитання. «Треба використовувати кілька соціальних мереж, бо люди спілкуються в двох, максимум трьох соціальних мережах активно. Навіть, якщо у людини є кілька «екаунтів» в різних мережах і сервісах, то активно вона використовує лише кілька і користуватися їй легше тією соціальною мережею, до якої вона звикла. Тому варто приходити у кілька соціальних мереж одночасно».

Чому так мало компаній використовують переваги соціальних мереж? Директор агентства з он-лайн комунікацій Madison Артем Зелений має таке пояснення: «Цей тренд - входження в соціальні мережі - вже існує, це зумовлено активним ростом Facebook, Twitter, блогосфери, а також пропозиціями легкого доступу в мобільний інтернет. Однак, відчувається брак досвіду в проведенні таких компаній та принципи, які не дозволяють бути на сто відсотків відкритими», - каже Зелений. Він пояснює пасивність фірм у соціальних мережах страхом перед прямою комунікацією зі споживачами. На думку фахівця, відкритість у роботі досі не має в Україні тривалої традиції.

Так можна все проґавити

Страх перед новими підходами у комунікації, страх втратити контроль над проектом, небажання вкладати гроші в нове і невідоме – все це гальмує бренд-менеджерів провідних компаній України, пояснює Оксана Завойко, директор агенції Інтернет-комуникацій Prodigi. Вона застерігає: така обережність може стати небезпечною.

«Інтернет – це прекрасний інструмент, щоб людям об’єднатися довкола, тому однозначно люди будуть говорити. Завдання PR або бренд-менеджерів приходити, навіть не в свої групи, і казати: «Привіт, я є тут, я можу розказати правду, я можу відповісти на ваші запитання!». Інтернет, на жаль або на щастя, це не монолог, а діалог. Головне, бути присутнім і розуміти цей діалог».

Як поводитися: правила для юзерів та співробітників

Той, хто входить в соціальну мережу, починає щоденно постити інформацію про себе, відчуває наплив більш привабливої інформації від працівників з сусідніх офісів. Почитати плітки від охоронців або секретарок фірм набагато цікавіше, аніж звіт про поточні заходи компанії. Лише там, на особистих сторінках, гарячі розповіді про крадіжки або службові романи. Тому провідні компанії створюють кодекси поведінки у соціальних мережах.

«Це називається «політика поводження в соціальних мережах», пояснює Оксана Завойко, - тому що працівники також люди, відповідно на роботі, або позаробочий час вони знаходяться все одно в соціальних мережах».

«Є у нас правила ведення блогів, - розповідає про компанію Microsoft Україна Максон Пуговський, - такий собі текст на дві сторінки: бути чесними, не розголошувати конфіденційну інформацію. Такий здоровий глузд, висловлений на двох сторінках». На думку Максона, така етика зовсім не обмежує користувачів, але конче потрібна для «порядку» у мережі.

Автор: Олена Волкова

Редактор: Євген Тейзе