Улюблена кінострічка Анґели Меркель

До розмов про кінострічки, які відіграли важливу роль у їхньому житті та вплинули на формування особистості, запрошує відомих політиків Німецька кіноакадемія (Deutsche Filmakademie) у рамках свого незвичайного проекту "Мій фільм". Героями зустрічей, що супроводжували показ стрічок, вже ставали кандидат у канцлери ФРН, соціал-демократ Пеер Штайнбрюк та лютеранський єпископ Ганновера, ліберальний теолог Маргот Кессман.

А нещодавно своєрідну "подорож у часі" здійснила канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Вона представила кінострічку, що вразила її ще в юності.

Історія одного кохання

Разом з відомим німецьким кінорежисером Андреасом Дрезеном, глава німецького уряду представила кінострічку "Легенда про Пауля та Паулу" (Die Legende von Paul und Paula), зняту в 1973 році на кіностудії DEFA режисером Гайнером Каровим. Саме цей фільм став у свій час значущою подією в житті Меркель.

Ця кінолента, що мала в НДР "ефект бомби", побивши рекорди касових зборів, розповідає історію одного кохання. Події відбуваються у Східному Берліні на початку 1970-х років. Паула – приймальниця пляшок в магазині. Пауль – міністерський працівник, який швидко просувається кар'єрними щаблями. Вона – мати-одинарка. Він – сім’янин. Їхні почуття, що розгорілися під час випадкового знайомства, доводиться захищати від забобонів та тиску з боку суспільства.

Всупереч заборонам

До моменту виходу фільму в прокат генеральним секретарем ЦК СЄПН два роки був Еріх Гонеккер. З його появою на посаді партійного та державного керівника НДР більшість пов'язувала великі надії зі змінами на краще – передусім, з демографічними та економічними перетвореннями в країні.

Та на початку Гонеккер намагався підтримувати бажаний імідж – "грався у демократа". Так, всупереч порадам багатьох партійних функціонерів, які відвідали допрем'єрний показ "Легенди про Пауля та Паулу" та виступали за заборону цієї картини, генсек дав дозвіл на її показ. І прем'єра фільму відбулася.

Як пригадував згодом постановник "Легенди" Гайнер Каров, по закінченню картини зала просто вибухнула оплесками. Овації не замовкали впродовж 20 хвилин. І лише присутні на прем’єрі працівники берлінського міського відділу культури відреагували на фільм льодяним мовчанням, а після цього демонстративно залишили залу.

"Заборонені" теми

"Легенда про Пауля та Паулу" не тільки розповідає про "заборонене" кохання, але й відображає реалії НДР. Перед очима глядача постають і черги за продуктами харчування в крамницях, та знесення добротних особняків старої забудови на догоду безликим типовим панельним багатоповерхівкам.

Андреас Дрезен, котрий, як і Ангела Меркель, народився та виріс в Східній Німеччині, й сьогодні не припиняє захоплюватися сміливістю творців фільму. За його словами, окрім "Легенди", він не може пригадати жодної знятої на DEFA картини, яка крім іншого звертала б увагу на проблему масового нашіптування та доносів – систему, впроваджену в НДР її міністерством нацбезпеки - "Штазі".

Анґелі Меркель було 18 років, коли "Легенда про Пауля та Паулу" з‘явилася на екранах. Влітку 1973 року вона закінчила школу та вступила на фізичний факультет Лейпцизького університету. Новий фільм вразив дівчину своєю глибиною, незвичайним поєднанням поетичності та реалізму.

Одна сцена – неначе прекрасний сон: в ній Пауль та Паула, ніжно обіймаючи один одного, повільно пливуть хвилями річки Шпреє. А в іншому епізоді виснажена Паула здійснює нескінченні ходки у підвал, перетягуючи відра з вугіллям, призначеним для розтоплення печі. Такі заготовки на зиму доводилось робити колись й Анґелі Меркель.

Розплата

Функціонерів від СЄПН більш за все обурювала життєва позиція Паули, яка у своєму безкомпромісному бажанні бути щасливою "особисті інтереси" ставить вище "суспільного блага". Але як раз саме це і зробило картину культовою. Три мільйони глядачів зібрала "Легенда про Пауля та Паулу". В історію кінематографу вона увійшла як один з найуспішніших фільмів виробництва НДР.

Тим не менш, виконавцям головних ролей не довелося спочивати на лаврах. За три роки після виходу фільму на екрани був позбавлений громадянства НДР і фактично всиланий з країни бард та один з найвідоміших дисидентів в НДР Вольф Бірман. Інтелектуальна еліта НДР виступила з протестом проти його вигнання. Свій підпис під зверненням поставила й актриса Анґеліка Домрьозе – виконавиця ролі Паули. Так вона підписала собі вирок. Знімати її припинили, і у 1980 році вона разом з чоловіком емігрувала до ФРН. Громадянства НДР був позбавлений в 1972 році й Вінфрід Глатцедер, який втілив образ Пауля.

Все ж таки, улюблений фільм Анґели Меркель був знятий з показу на телебаченні. Уряд НДР заборонив постановку "Легенди" і на театральній сцені. "Гайки" закручували. Забавкам "у демократію" був покладений кінець. До падіння Берлінської стіни та забуття НДР було ще далеко…