Рейтинг Світового банку здивував київських бізнесменів

Перші п‘ять сходинок нового щорічного рейтингу ведення бізнесу від Світового банку у 189 країнах світу дісталися, як і минулого року, Сінгапуру, Гонконгу, Новій Зеландії, США та Данії. Німеччина посіла 21 місце у рейтингу Doing Business, оприлюдненому банком у понеділок, 28 жовтня.

Натомість Україна, котра минулого року була на 140 місці, цього разу істотно покращила свій результат, здобувши 112 позицію у цьому переліку. За оцінкою фахівців банку, "Україна опинилася серед країн, котрі показали найбільший прогрес минулого року у справі полегшення запуску бізнесу", - передає агентство Reuters.

Суперечливий рейтинг

Рейтинг Doing business, утім, вважається суперечливим у фаховому середовищі, навіть серед самих експертів банку. Так, наприклад, Китай посів 96 місце, погіршивши свій результат у порівнянні з минулим роком на 5 сходинок. Ще минулого року Китай застерігав, що цей рейтинг може знищити репутацію Світового банку. Віце-представник Китаю у банку Бін Хан раніше піддав критиці те, що Світовий банк використовує „хибні методи“, а дані звіту не відповідають реальному стану речей.

Результати рейтингу чимало експертів вважають сумнівними. Наприклад, Гаїті, одна з найбідніших у світі країн, за критерієм доступу до електроенергії опинилася на 67 місці, а Канада – на 145. За показником захисту інвесторів Сьєрра-Ліоне посіла 22 сходинку, а Швейцарія – 170.

Критикують і в самому банку

І навіть у самому Світовому банку дедалі гучніше лунають критичні зауваження. "Це звіт дуже поганої якості. Там підсумовуються речі, які взагалі не мають нічого спільного", - цитує агентство afp слова одного зі співробітників Світового Банку. Експерти банку, складаючи рейтинг, враховують такі критерії, наприклад, як умови заснування підприємств, видачі кредитів, одержання дозвільних документів для фірм на будівництво чи енергопостачання.

У самому банку пояснюють, що їхні оцінки не відображають привабливість країни для підприємств чи економічну динаміку. "Це тільки обмежений погляд на частину конкурентоздатності держави", - заявив аналітик Світового банку Августо Лопес-Кларо у понеділок, 28 жовтня.

Погляд з України

Виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Ганна Дерев’янко в інтерв'ю DW сказала, що як українка, вона радіє за покращення міжнародного бізнес-іміджу своєї держави і вважає, що урядовців можна тільки привітати з такими результатами рейтингу Світового банку. Водночас, на її думку, і для уряду, і для іноземних інвесторів буде корисно порівняти ці результати з рейтингом інвестиційної привабливості України, який щокварталу оприлюднює Європейська бізнес-асоціація.

"Згідно з нашим індексом, впродовж минулих двох років спостерігалося погіршення інвестиційної привабливості України. І лише за останній квартал ми відзначаємо деяке покращення: з показника 2,17 індекс зріс до позначки 2,39 за п'ятибальною шкалою", - сказала Дерев'янко.

Очікування угоди з ЄС

За її словами, головною причиною певного покращення індексу стали очікування інвесторами від Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та реформ, які буде впроваджувати держава в разі підписання цієї угоди.

Але чому різкий злет в рейтингу Світового банку не спричинив радикальних змін у ставленні інвесторів до України? Ганна Дерев'янко впевнена, що цього можна було би чекати, якби держава посіла б не 112 місце, а хоча б увійшла до перших 40-50 країн рейтингу Doing Business. До того ж, за даними Світового банку, Україна продемонструвала головний прогрес у наданні дозволів на будівництво та з реєстрації прав власності. Тоді як для інвесторів надважливим є ступінь захисту інвестицій та виконання контрактів, де, за її словами, не відбулося жодних реформ".

Брак інвестиційної привабливості

Дерев'янко також зазначила, що в Україні дійсно стало легше отримувати кредити. Але їхня вартість сягає іноді 25 відсотків, що робить такі кредити абсолютно невигідними для бізнесменів. Ще однією перешкодою для приваблення інвестицій є невиконання в Україні законодавства. "Ми ухвалили митний кодекс, який справді відповідає всім європейським стандартам та міжнародним нормам. Але бізнес каже, що цей кодекс не завжди виконується і це негативно впливає на настрої інвесторів", - каже керівниця ЄБА.

За її словами, індекс інвестиційної привабливості також враховує розбіжності в теорії та практиці ведення бізнесу в Україні. Так, успіхи уряду в адмініструванні податків затьмарюються тим, що попри законні гарантії відшкодувати ПДВ експортерам грошима, цей податок повертається облігаціями, а віднедавна вже й векселями. Водночас бізнесмени мають виплачувати податок на прибуток авансом.

"Урядові важливо чути думку експертів Світового банку. Але разом з тим урядовцям буде корисно почути від самих бізнесменів, чи поважають в державі права інвесторів, чи є захист інвестицій, чи є податки помірними і чи вони помірні для всіх без винятку", - зауважує Ганна Дерев'янко. На її думку, лише тоді, коли на всі ці запитання будуть позитивні відповіді, "Україна зможе реалізувати свій колосальний інвестиційний потенціал".