Репортаж DW з конференції НУО "Рік після Майдану"

Конференція німецьких неурядових організацій "Рік після Майдану - Перспективи суспільної співпраці з Україною та Росією" несподівано виявилася закритою для преси. Напередодні відкриття форуму його організатори повідомили, що представникам преси дозволено бути присутніми лише на виступі міністра закордоних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра. Тому, аби поспілкуватись з учасниками конференції, кореспонденту DW довелось їх "виловлювати" під час обідньої перерви.

Штайнмаєр же у своїй майже 20-хвилинній промові застеріг, що кожен день протистояння поглиблює відчуження між народами (України та Росії - Ред.). "Я бачу доволі гостро загрозу не тільки подальшої ескалації конфлікту до наступної фази, але я також гостро бачу, що цей процес відчуження між Сходом і Заходом може стати незворотнім", - зазначив Штайнмаєр, виступаючи на форумі в п'ятницю, 6 лютого.

Продовження діалогу - саме в цьому глава МЗС ФРН вбачає роль представників громадянського суспільства. "Я чую бажання щодо порозуміння та обміну не тільки тут, у залі, коли ви зустрічаєтеся в МЗС, але також і в моїх останніх поїздках", - розповів міністр закордонних справ. Таке бажання, за словами Штайнмаєра, він чув від молодих людей у Києві, Донецьку, Одесі, Москві, Єкатеринбурзі.

"Відкрита дискусія" за зачиненими дверима

Організатором берлінського форуму виступило німецьке міністерство закордонних справ. До участі в ньому запросили понад 300 неурядових організацій (НУО) з Німеччини, які працюють в Україні та Росії. Прибули близько 500 представників, зала була повною. Рішення проводити форум за закритими дверима організатори пояснили проханням з боку деяких учасників, аби ніщо не заважало проведенню "відкритої дискусії".

Кілька учасників відмовилися давати коментарі кореспонденту DW: хтось через те, що не представляє жодну НУО і просто цікавиться тематикою, а хтось зізнався, що "випадково опинився на заході". Втім, більшість присутніх спілкувалися з DW охоче.

Так, керівниця проекту фонду Ебергарда Шьока Крістін Бішофф висловила здивування рішенням організаторів конференції й зауважила, що такого прохання від її організації не надходило. Цей фонд працює в сфері професійно-технічної освіти. Зокрема, йдеться про будівництво.

Як розповіла Крістін Бішофф, її організація проводить проекти в українських, російських та молдавських освітніх закладах з метою їх модернізації, щоб освіта відповідала європейським стандартам в плані якості та профілю. Для викладачів фонд організовує курси з підвищення кваліфікації та проекти академічного обміну. "Ми робимо також модельні проекти, які інші можуть повторювати", - зауважила Бішофф.

Україні приділили менше уваги

Крістін Бішофф порівняла нинішню ситуацію з аналогічною конференцією два роки тому. "Тоді Україна не була темою, на подіумі сиділи люди з Росії, а в центрі уваги перебувала історія щодо НУО як іноземних агентів", - розповіла вона. Нині ж українці присутні, проте видно, що вони відчувають брак уваги. "Багато розмов про відносини з Росією, про те, як можна відбудувати довіру. Проте українці хочуть, щоб більше говорили про Україну. Вони не хочуть, щоб їх продовжували сприймати як додаток Росії. Вони прагнуть, аби про них говорили не завжди у зв’язку з Росією", - зазначила Бішофф.

Роботою з молоддю займається і Гайке Ґюнтер з товариства зі сприяння професійній освіті Союзу будівельної промисловості Берліна та Бранденбурга. Вона розповіла, що її організація зосереджує свою діяльність на роботі з молоддю, зайнятою в сфері будівництва. При цьому приділяється значна увага культурному діалогу. Товариство співпрацює з Україною, Росією, Польщею, Єгиптом та іншими країнами.

На берлінському форумі вдалось зустріти й організатора проекту berlinwall.de Ганса-Мартіна Фляйшера. У рамках цього проекту він фотографує секції Берлінського муру в різних країнах світу, зокрема і в Україні. Фляйшер фотографував і на Майдані. Але власне про сам Майдан на конференції "Рік після Майдану", за словами фотографа, якраз майже не говорили. Багато йшлося про Росію й відносно мало про Україну, зауважив Фляйшер. "Адже Росія - це ядерна держава, яка має значну військову потужність. Якщо ви зустрінете на вулиці великого розбишаку, то ви мусите з ним говорити, навіть якщо це не приносить задоволення", - пояснив він.

Головне, щоб не переривалися зв’язки між людьми

Головна мета конференції - тристоронні проекти, в рамках яких за одним столом могли б сидіти німці, українці та росіяни, розповідає Крістін Бішофф. За її словами, в сфері партнерських зв’язків між містами та співпраці в громадянському суспільстві робота з Росією можлива. "Деякі з учасників конференції казали, що вони не відчули жодних змін. Наші проекти тривають, як і раніше", - додала Бішофф.

Дітер Фрізе розповів, що коли у травні починалося протистояння на Донбасі та був актуальним Крим, в єврорегіоні "Ярославна" не було жодної ворожості. Фрізе представляє асоціацію європейських прикордонних регіонів. Він розвиває співпрацю між двома єврорегіонами - українсько-російським "Ярославна" та німецько-польським "Шпрее-Найссе-Бобер". До регіону "Ярославна" входять Сумська та Курська області. Загалом асоціація представляє інтереси прикордонних регіонів Європи в Брюсселі.

Схожу думку висловив і Фляйшер. "Якщо два роки тому ішла конструктивна мирна дискусія, то зараз неможливо уникнути обвинувачень та політичних заяв. З одного боку, їх не мало би бути в дискусії, з іншого - зрозуміло, що вони були. Те, що там відбувається - це ж війна", - зауважив Фляйшер.

Усі учасники, з якими вдалося поспілкуватися DW, наголошували на тому, що необхідний діалог, а постачання зброї не є виходом. "Тут прозвучало чітко, що якраз у ці часи кризи не повинні перериватися зв’язки між людьми", - підсумував Дітер Фрізе.