Політична місія патріарха Філарета у Європарламенті
3 травня 2018 р.Після того, як у квітні питання створення помісної православної церкви привернуло значну увагу громадськості в Україні, на початку травня про українську церкву говорили уже в Брюсселі. Адже до нього прибув патріарх Філарет з іншими ієрархами Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП). І перший день цього візиту - 2 травня - був цілковито присвячений заходам у Європарламенті (ЄП). Там ієрархи відвідали відкриття пленарного засідання, зустрічалися з євродепутатами, а також провели богослужіння у молитовній залі ЄП.
Три загрози для ЄС і України
Філарет не стримався від того, щоб прочитати проповідь не лише під час богослужіння, але і євродепутатам від Європейської народної партії (ЄНП), яка має найбільшу фракцію в ЄП. Патріарх вбачає найбільше зло для Європи та України у трьох речах. Перше - це порушення моралі. Тут Філарет закликав почати із себе, боротися з гріхами, а також відкинув погляд, що кожна людина вирішує для себе, що є моральним, а що - аморальним. Другим злом він назвав корупцію, яка включає не лише хабарництво, але і популізм. "Ми вдячні, що Європа допомагає нам. Бо якби Європа не спонукала Україну боротися з корупцією, то нам самим це зло було би важко подолати. Але те, що в Україні є корупція, не повинно ставати приводом для Європи відвертатися від нас", - проповідував патріарх. Третє зло, на його думку - "національний егоїзм". Він уточнив, що закриття кордонів, відмежування та повернення до роздробленої Європи не вирішить нинішніх проблем ЄС. При цьому він закликав Брюссель не припиняти підтримувати Україну перед лицем агресії з боку РФ.
Ця проповідь консервативними депутатами була сприйнята цілком позитивно. Так, представник Словаччини Мірослав Міколашик назвав цей виступ "словами мудрості". "Ви сказали, що є моральний закон, і я з вами погоджуюся", - додав він.
Православна церква Київського Патріархату приділяє значну увагу політичному лобіюванню у Брюсселі. Для відносин з Євросоюзом у УПЦ КП навіть є офіційний представник при інституціях ЄС - архієпископ Євстратій Зоря. У розмові з DW "церковний дипломат" звернув увагу на те, щт нинішній візит Філарета до Брюсселя вже четвертий за останні п'ять років. "Для нас важливо і чути голос Європи, і щоб Європа чула голос України - не політичний, а від суспільства, бо церква - суспільна інституція з одним з найбільших рівнів довіри", - зазначив Євстратій.
Політична роль церкви
У цьому візиті Євстратій не вбачає жодного конфлікту з принципом відділення церкви від держави. За його словами, йдеться лише про розділення повноважень: "ми не призначаємо міністрів, уряд не призначає єпископів". І оскільки Європарламент є політичним органом, то "ми повинні доносити ті думки, які є в українському суспільстві, до Європарламенту в тому форматі, в якому він працює", - підсумував Євстратій.
Наявність в Україні розділення церкви та держави підтвердила і перша віце-президентка Європарламенту Марейд Макгіннес, яка відповідає за релігійний діалог. Вона уточнила, що у ЄС "церквам також надають слово в публічній та політичній сфері, де вони легітимно роблять внесок у політичні дебати". А співголова Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Даріуш Росаті попросив Філарета "продовжувати надавати підтримку євроінтеграції України, як ви це робили протягом останніх кількох років".
Представники УПЦ КП приїхали до Брюсселя не з порожніми руками: Філарет нагородив Макгіннес та євродепутата Яна Ольбрихта орденами імені князя Володимира Великого. Хоча на подібні заходи у ЄП зазвичай приходять небагато депутатів, конференція ЄНП "Київський патріархат та виклики суспільству, що змінюються" зібрала щонайменше вісьмох європарламентарів, відзначив Мікулашик. Прийшов і єврокомісар з питань розширення Йоганнес Ган, який також входить до президії ЄНП. Виступ Гана був цілковито політичним - він говорив про свої звичні теми: досягнення у реформах, наприклад в охороні здоров'я та децентралізації, а також сповільнення антикорупційної реформи.
Людська ціна агресії
Раніше того ж дня свій захід за участю представників УПЦ КП провела інша фракція - "Європейських консерваторів та реформістів" (ЕКР). Вона займає близьку до ЄНП ідеологічну нішу, однак є більш критичною до ЄС. Захід під назвою "Людська ціна російської агресії в Україні" вони присвятили свідченням полонених і в'язнів на Донбасі та в Криму.
Так, відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів, як його тримали у полоні в так званій "ДНР" понад 700 днів. Частину цього часу він просидів у підвалі: бранців там годували один раз на день, якщо не забували, до туалету виводили один раз уранці та один - увечері, не було жодного зв'язку з рідними. Його катували так, що він згодом не міг взагалі ходити деякий час.
Якщо розповідь вченого Козловського була аналітичною, то дружини та родички українських військових, які зараз перебувають у полоні, часто не могли стримати емоції. "За час перебування мого Сергія в полоні у нього народилася друга донька, яку, на жаль, він по сьогодні не бачив. Вони постійно ставлять питання: де їхній тато і коли він прийде", - не могла стримати сльози Людмила, сестра Сергія Глондаря, який потрапив у полон на другий день після підписання Мінська-2 у лютому 2015 року. Про переслідування активістів у Криму ішлося у відеозверненні із анексованого півострова.
Депутатка від Польщі Анна Елжбіета Фотига виглядала враженою розповідями: "Я вважаю себе доволі зрілою у питаннях політичного життя та досвіду в закордонних справах. І все ж, коли я думаю про звірства, здійснювані Росією (...) Ми повинні прийняти ці свідчення та вдатися до належних дій, аби зупинити будь-яку агресію".
Послухати свідчення прийшли євродепутати не лише від ЕКР. Ліберал з Литви Пятрас Ауштрявічюс так прокоментував DW почуте: "Це історії, які дуже жахають, адже військовополонених тримають у жахливих умовах". За його словами, їхнє звільнення ЄС має зробити передумовою співпраці з Росією у багатьох сферах політики, включно з фінансовою та економічною.
Об'єднання церкви
Водночас під час зустрічей представників УПЦ КП і євродепутатів ішлося не лише про політичні та гуманітарні питання, але і про створення помісної церкви в Україні. За словами архієпископа Євстратія, з боку ЄС є велике зацікавлення, що це за процес. А Філарет назвав незалежність церкви в Україні від Кремля "важливою складовою перемоги над агресором", бо це забере базу для пропаганди "руского мира" у церквах. Тому він закликав і ЄП, і ЄС підтримати Вселенського патріарха Варфоломія, "який налаштований рішуче та готовий урочисто проголосити томос про автокефалію".
Віце-голова фракції ЄНП Андрій Ковачев висловив підтримку цілі формування незалежної церкви в Україні. І хоча він зауважив, що політики не можуть втручатися у церковні справи, але вони мають протидіяти російській пропаганді, яка "зараз зловживає сентиментами тих, хто належить до православного світу". Тому в країнах Центрально-Східної Європи слід пояснювати громадянам, що православ'я не означає неможливість належати до Західного світу, підсумував Ковачев.