Румунія та "Північний потік-2": залишився останній шанс
24 січня 2019 р.На газовому ринку ЄС діють жорсткі правила для забезпечення конкуренції та прав споживачів. Водночас вони не поширюються на газопроводи, які йдуть до ЄС з третіх країн, зокрема і на "Північний потік-2", який споруджують з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.
Затримка у понад рік
Саме тому 2017 року Єврокомісія запропонувала змінити законодавство ЄС (а саме - Третій енергопакет), щоб його норми поширювалися і на газопроводи з третіх країн. На практиці поширення газового законодавства ЄС на "Північний потік-2" означає, що оператором цього трубопроводу повинна бути компанія, відділена від компанії, яка газ виробляє і продає. Крім того, доступ до труби повинен бути відкритим для всіх зацікавлених компаній. Наостанок, тарифи повинні регулюватися прозоро.
Як раніше писала DW, виконання всіх трьох умов ще не означатиме зупинку проекту "Північний потік-2". Однак це може затримати його, зокрема через те, що закріплювати виконання вимог доведеться у міжурядовій угоді між ФРН і Росією. А час має велике значення, передусім оскільки нинішній контракт на транзит газу Україною з РФ до ЄС завершується 31 грудня. Зараз ідуть переговори між Києвом та Москвою за посередництва Брюсселя про новий транзитний контракт. І доля "Північного потоку-2" посилюватиме позицію однієї зі сторін, бо його запуск дозволить Росії перевести на нього частину газу, який іде до ЄС територією України.
З 2017 року погодження проекту директиви ЄС, яка б змінила правила, практично не просувалося. Для її ухвалення потрібна згода Європарламенту та Ради ЄС. Комітет Європарламенту ще у березні 2018 року дав "зелене світло" пропозиції. Натомість на рівні міністрів вона застрягла. Причина в тому, що саме держава, яка головує у Раді ЄС, визначає, що робити із законодавчою пропозицією. У 2018 році це були Болгарія та Австрія, які фактично блокували ухвалення пропозиції Єврокомісії. З 1 січня у ЄС головує Румунія, і вона дуже активно взялася до справи. Уже 9 січня Бухарест запропонував своє бачення документа, а 15 січня це питання заслухали на рівні робочої групи у Раді ЄС.
Євросоюз і досі розколотий
Ще однією причиною затримки була відсутність необхідної більшості для ухвалення запропонованих Єврокомісією змін. Адже для цього потрібна підтримка 16 з 28 держав, які представляють щонайменше 65 відсотків населення ЄС.
А ЄС розколотий з цього приводу. Як відомо, Польща та Балтійські країни вбачають у "Північному потоці-2" безпекову загрозу. Німеччина, як і Австрія, Нідерланди та Бельгія, прихильна до проекту. Але і в Берліні теж мають застереження. "Ми потребуємо нових шляхів постачання. А саме: ми точно потребуємо нових СПГ-терміналів (скраплений природний газ. - Ред.) (...) Ми потребуємо нових трубопроводів та подальших країн, які би забезпечували нам безпеку постачання", - заявляв у грудні на Раді ЄС парламентський статс-секретар міністерства економіки та енергетики Німеччини Томас Барайс (Thomas Bareiß). Водночас він наголосив, що для Берліна важливим є продовження транзиту газу територією України. Виходячи з виступів у той день, пропозицію Єврокомісії підтримували щонайменше 12 держав. Ще низка країн вичікували.
Румунія шукає компроміс
Як заявив глава МЗС Румунії Теодор Мелешкану, його країна проголосує за проект директиви, якщо його підтримуватиме більшість. "Ми не займаємо жодної з позицій. Наш обов'язок - спробувати знайти консенсус, який би був прийнятним для більшості держав", - відповів кореспонденту DW міністр під час заходу в брюссельському аналітичному центрі EPC.
Ключовим для Румунії є знайти підтримку Франції. Якщо вона проголосує проти чи навіть утримається, то більшості, достатньої для ухвалення рішення, не буде. Досі ж Париж заявляв, що перевіряє наслідки запропонованих змін на трубопровід Franpipe, який постачає газ із родовищ у норвезькій частині Північного моря до Франції. У департаменті енергетики міністерства екології Франції не відповіли на запит DW.
У румунському варіанті вказується, що нововведення слід розуміти як такі, які не вплинуть на трубопроводи від родовищ. Це може бути спробою зняти побоювання Парижа щодо Franpipe. На думку єврокомісара з енергетики Мароша Шефчовича, проект Румунії враховує зауваження, які висловлювали різні держави. Згідно з інформацією джерела DW у дипломатичних колах, зараз Румунія ще шукає компромісний варіант з іншими країнами.
Експерт з енергетики брюссельського аналітичного центру CEPS Крістіан Еґенгофер (Christian Egenhofer) очікує, що Франція загалом була би за поширення права ЄС на газопроводи з третіх країн. З іншого ж боку, Париж, за його словами, підтримує "Північний потік-2". Тому Еґенгофер припускає, що директива може бути ухвалена в такому вигляді, що не перешкодить цьому трубопроводу. "Важко уявити, що можуть ухвалити щось, що негативно вплине на "Північний потік-2", - каже експерт з Німеччини.
Встигнути до виборів
Утім, запропонований Румунією варіант зберігає закладену Єврокомісією ідею. Ідеться про зміну визначення "інтерконектора". Зараз він означає трубопроводи, які пов'язують газотранспортні системи держав-членів ЄС. У румунському проекті, який є у розпорядженні DW, це визначення пропонують поширити і на газопроводи, які зв'язують ЄС з третіми країнами, але лише на секцію на території Євросоюзу.
А часу на це лишається дуже мало. По-перше, у травні будуть вибори до Європарламенту. Тому останній шанс для нинішнього скликання проголосувати за зміни - це сесія у квітні. Після виборів почнеться формування нової Єврокомісії, склад якої очікується не раніше листопада. За цей час "Північний потік-2" буде далі будуватися. Крім того, якщо Brexit відбудеться 29 березня, як заплановано, проект змін втратить одного з найактивніших прибічників, Великобританію.
За даними джерел DW, якщо до кінця січня - на початку лютого буде знайдено компроміс, то тоді ще буде можливо встигнути ухвалити нову директиву до виборів.