Курятина для ЄС

Курятина українського виробництва скоро може потрапити на ринок ЄС. Представництво Європейського Союзу в Україні підтвердило DW інформацію про те, що 4 грудня Генеральний директорат Єврокомісії з охорони здоров’я і захисту прав споживачів включив Україну до переліку країн, які можуть імпортувати продукцію птахівництва до ЄС. Дозвіл, наданий Україні, стосується м'яса птиці, готових продуктів із нього, таких як ковбаси та напівфабрикати, а також курячих яєць, призначених для переробки, йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України. Як розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк газеті "Дело", на 2013 рік квота для української курятини складає 20 тисяч тонн.

За оцінкою заступниці генерального директора з міжнародних зв'язків громадської організації "Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" Карен Фішер, експорт може розпочатися не раніше літа. І хоча представники Державної ветеринарної та фітосанітарної служби заявляли, що цього можна очікувати вже у квітні, експертка переконана, що її прогноз є ще цілком оптимістичним. Адже окрім перекладу документації необхідно владнати ще кілька формальностей. "ЄС очікує, що Україна запровадить додаткові механізми контролю сальмонели. З метою проведення контролю, Україну ще мають відвідати представники ЄС", - наголосила Фішер у інтерв'ю DW.

Найбільші гравці ринку

Провідні виробники курятини в Україні чекали відповідного дозволу щонайменше декілька років, періодично сигналізуючи про готовність здійснювати експорт своєї продукції. На даний момент експортувати продукти птахівництва готові три українські підприємства, які пройшли сертифікацію: "Миронівський хлібопродукт", "Агромарс" та "Аграрний холдинг Авангард". За оцінкою оглядачки ринку Карен Фішер, один лише "Миронівський хлібопродукт" може експортувати 20 тисяч тонн м'яса на рік, "Агромарс" - ще 10 тисяч тонн.

"Ці підприємства мають необхідні потужності. Вони можуть також у будь-який момент їх нарощувати. На ринку небагато компаній, які відповідають потрібним критеріям. Хоча це може змінитися", - впевнена експертка. До того ж, окрім готовності українських виробників, потрібні і покупці їхньої продукції у ЄС, які можуть відкоригувати експортні плани українців. На думку Фішер, українська курятина буде конкурентоздатною на європейському ринку.

Різні норми

Проте українські виробники стурбовані проектом ДСТУ "М’ясо птиці. Загальні технічні умови", який не відповідає нормам ЄС. Йдеться про масову частку води, яка залишається у тушках після розмороження. У ЄС ця частка залежить від процесу охолодження тушок - у гідроаерозолі чи за допомогою холодної води. В Україні ж хочуть запровадити єдину норму. "З огляду на те, що низка вітчизняних підприємств застосовують процес охолодження тушок шляхом занурення їх у холодну воду, показник 4% буде встановлений з урахуванням необхідного підготовчого періоду для адаптації технологічних процесів на цих підприємствах", - йдеться у повідомленні прес-служби, опублікованому на сайті Мінагрополітики. Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" та "Союз птахівників України" вже написали листа прем'єр-міністрові Миколі Азарову з вимогою уніфікувати українські та європейські норми.

Надісланий DW офіційний запит з проханням надати інформацію про експорт продуктів українського птахівництва до ЄС Міністерство аграрної політики та продовольства України  переадресувало Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. Остання, однак, не відповіла на нього у встановлений законом термін.

Політика заважає

Карен Фішер все ж вважає, що підприємцям і урядовцям удасться домовитися щодо норм і забезпечити умови для експорту української курятини до ЄС. "Це не поставить під питання наданий Україні дозвіл на експорт курятини і не призведе до відміни експорту", - заявила Фішер. Водночас німецька експертка, яка працює в Києві,зауважила, що експортні можливості українських підприємств напряму пов'язані з політичною ситуацією. Так вже було і у випадку з отриманням дозволу на експорт курятини. "Підприємці були найменшою проблемою. Проблеми існували з боку уряду - на політичному рівні", - відзначила Фішер.

Саме політична ситуація заважає і створенню зони вільної торгівлі України з ЄС. Це було би прогресивним кроком, підкреслює експертка. Проте унаслідок цього експортна потужність українських виробників не збільшилася б автоматично, адже в цьому процесі дуже багато факторів. Зокрема, для експорту м'ясної продукції потрібен окремий дозвіл ЄС, тоді як експорт українських зернових уже відбувається, зауважує Фішер. "Якщо певні продукти будуть дешевшими, це сприятиме збільшенню українського експорту. Завжди треба звертати увагу на те, чи є в ЄС відповідний ринок для тієї чи іншої продукції, чи споживачі готові купувати українські продукти", - говорить оглядачка міжнародних структур аграрного бізнесу.