Чого очікувати у кримській справі проти гурту Scooter?

В Україні розслідують кримінальне провадження за фактом порушення учасниками відомого німецького гурту Scooter разом з його фронтменом Ейч Пі Бакстером порядку в'їзду до анексованого Росією Криму. Те, що музиканти, які виступили на фестивалі у Балаклаві, прибули до півострова, який за українським законодавством має статус тимчасово окупованої території, без дозволу Києва та не з материкової України, а з Росії, загрожує учасникам гурту покаранням до восьми років позбавлення волі. Розташована нині в українській столиці Прокуратура Автономної Республіки Крим веде кримінальне провадження за статтею 332-1 Кримінального кодексу.

Прокуратура вже заявила про наміри спрямувати запити до компетентних органів ФРН щодо надання міжнародної правової допомоги у розслідуванні. Як зазначається на сайті відомства, ідеться про "проведення низки слідчих дій, передусім, допиту особи". На момент публікації матеріалу відповіді від кримської прокуратури на запит DW щодо подробиць справи, можливих подальших кроків і ймовірності оголошення Києвом музикантів з Німеччини у міжнародний розшук не надійшло.

Німецьких законів ніхто не порушував

Раніше у випадку незаконного за українським законодавством в'їзду до Криму російських музичних виконавців і політиків з країн ЄС все завершувалося лише подальшою забороною в'їзду в Україну. Досі найгучнішим таким випадком, що набув широкого міжнародного розголосу, була заборона в'їзду російській учасниці "Євробачення" Юлії Самойловій. Чи може випадок гурту Scooter завершитися серйознішим покаранням для порушників українського законодавства? Які перспективи у кримінального провадження і на що може розраховувати у цій справі Київ у рамках процедури правової допомоги з боку Німеччини?

У кримській справі Scooter про порушення норм німецького чи європейського права не йдеться. У той час, як українське законодавство за в'їзд до Криму з території Росії передбачає кримінальну відповідальність, у ФРН такої заборони немає. Зовнішньополітичне відомство Німеччини лише не рекомендує відвідувати анексований всупереч міжнародному праву півострів і попереджає, що для в'їзду з материкової території країни потрібен дозвіл Києва, а в'їзд з території Росії є порушенням українських законів.

Як підтвердили опитані DW німецькі юристи, підозр у порушенні санкцій ЄС, котрі забороняють експорт товарів і послуг до Криму, теж немає, адже на організацію та проведення комерційних концертів на півострові дія обмежувальних заходів ЄС не поширюється. Тож, почате в Україні провадження проти учасників популярного німецького гурту не має практично жодних перспектив, сходяться на думці німецькі експерти. 

"Шансів, що Україна зможе щось вдіяти проти учасників гурту Scooter, якщо тільки вони самі не приїдуть на її територію, чого вони точно не зроблять, майже немає", - вважає німецький юрист з міжнародної адвокатської контори CMS Томас Гайдеманн (Thomas Heidemann). З тим, що у Києва в іншому разі немає можливостей реалізувати успішне кримінальне переслідування, погоджується і науковий співробітник Інституту Макса Планка з міжнародного права Маттіас Гартвіґ (Matthias Hartwig). "Якщо ці персони опиняться в Україні, то тоді їх можна було би притягнути до відповідальності за українським законодавством, а інакше, навіть якщо припустити, що їх оголосять у розшук, то екстрадиція виключена", - зазначає він. Крім того, що процедура видачі дуже складна, основний закон ФРН забороняє екстрадицію німецьких громадян, винятки можливі лише у випадках видачі країнам ЄС чи міжнародним судам. Натомість Томас Гайдеманн дуже сумнівається, що у справі про порушення правил перетину кордону може дійти до оголошення музикантів з Німеччини у міжнародний розшук.

Що може дати правова допомога ФРН?

Великих сподівань у рамках процедури надання правової допомоги Україні з боку ФРН німецькі юристи теж не мають. Тим часом у федеральному міністерстві юстиції Німеччини повідомили DW, що жодних запитів щодо надання правової допомоги від української сторони до них ще не надходило. Утім, "це й не дивно, адже така процедура триває певний час, оскільки подібні запити надходять дипломатичним шляхом", - пояснив один з речників міністерства Філіп Шольц (Philip Scholz). За його словами, правову допомогу Україні можуть надати на підставі відповідної європейської угоди, але тільки після ретельної перевірки, чи є для цього передумови.

Якщо надійде запит від України, то спершу підпорядковане мін'юсту відомство з питань юстиції, що розташоване в Бонні, з'ясує, чи така допомога взагалі може бути надана, а потім конкретні питання мають розглядати суди у землях. Від прогнозу щодо правової допомоги у випадку Scooter Шольц утримався, оскільки у німецької сторони ще немає жодних документів про порушене в Україні провадження. Утім, як зауважив речник міністерства, ФРН також може відповісти на запит про правову допомогу відмовою. Наприклад, якщо з точки зору Берліна будуть ознаки порушення принципів основного закону, або якщо будуть сумніви у тому, що процес в Україні є правовим, чи у тому, що ідеться справді про кримінальний злочин, а не про політичну справу.

Про те, що можливість відмови у правовій допомозі у цій справі не виключена, говорить і Томас Гайдеманн. "Держава, до якої звернулися щодо правової допомоги, зовсім не зобов'язана її надавати", - зауважує він, додаючи, що так може статися, якщо будуть підстави вважати, що переслідування виходить з політичних мотивів, або що переслідування за таке закордонне правопорушення може зашкодити громадському порядку в країні.

Що може дати допит?

У разі ж позитивної відповіді на запит про правову допомогу Київ може розраховувати на одержання документів або проведення допитів, зазначає Томас Гайдеманн. Можливість організації допиту в Німеччині учасників гурту Scooter в рамках процедури правової допомоги припускає і Маттіас Гартвіґ, хоча й висловлює сумніви у доцільності цього. "Що б це дало? Вони б розповіли, що були в Криму, що в'їхали туди з території Росії, але це і так відомо зі ЗМІ", - розмірковує правник.

Водночас те, що Україна реагує фактично безперспективним кримінальним провадженням на порушення правил доступу на, хоч і анексовану, але за нормами міжнародного права, свою територію, - є цілком зрозумілим, погоджуються експерти. Як відзначає Гайдеманн, таким кроком Київ також знову голосно привертає увагу міжнародної спільноти до кримського питання та наголошує, що "Крим є українським".