Чого чекати від переговорів у Парижі

Підписання угоди щодо відведення від лінії зіткнення на Донбасі зброї калібром менше 100 міліметрів відбулося буквально за кілька днів до зустрічі лідерів Німеччини, Росії, України та Франції у Парижі. Для багатьох оглядачів це стало оптимістичним сигналом. Мовляв, все йде до прогресу у мирному врегулюванні.

Ще в середу ЗМІ повідомляли, що новий раунд відведення озброєнь буде серед головних тем чергового саміту "нормандської четвірки". Але вже наступного дня з боку самопроголошеної "ДНР" пролунала заява щодо призупинення відведення озброєнь. Причиною проросійські сепаратисти назвали обстріл з боку українських військових, що, за їх словами, відбувся вчора.

Вибори як камінь спотикання

Очікується, що лідери "нормандської четвірки" обговорюватимуть різні пункти мінських угод, зокрема і питання місцевих виборів. Про це у коментарі DW сказав голова німецько-української парламентської групи Карл-Ґеорґ Вельманн. "Також будуть говорити і про те, чи вийде провести місцеві вибори згідно з українськими законами, як це і було узгоджено у Мінську", - пояснив депутат Бундестагу.

Київ, як відомо, наполягає на тому, щоб місцеві вибори, призначені на 25 жовтня, відбулися і на Донбасі виключно у відповідності до українських законів. Самопроголошені "республіки", втім, визначили для себе інші дати голосування, не бажаючи координувати свої дії з Києвом. Саме питання виборів викликало неабиякий резонанс через появу в ЗМІ інформації про "план Мореля", який мав би розв’язати проблему місцевих виборів. Той факт, що цей робочий документ не був оприлюднений офіційно, створив вигідне тло для численних спекуляцій довкола можливих поступок сторін щодо врегулювання конфлікту на сході України.

Водночас експерт Європейської ради міжнародних відносин Ґустав Ґрессель вважає, що Москва опиратиметься компромісам, якщо не матиме повного контролю над перебігом місцевих виборів на Донбасі ."Уся політика Москви ґрунтується на контролі, - запевняє він. - І вона не дозволить, щоб вибори відбулися чесно і відкрито. Бо в такому разі до влади прийдуть непідконтрольні Росії люди, а це - жахіття для Кремля".

Шанси на реалізацію

Щоправда далеко не всі експерти та політики ставляться до документу, що був представлений французьким дипломатом, із острахом. Виконавчий директор київського Центру суспільних відносин Євген Магда називає цей план "елементом російських хотєлок", у якого немає реального шансу на реалізацію. Саме тому прориву від переговорів у Парижі він не очікує.

Скептично до перемовин у питанні виборів ставиться і Вельман: "Поки що сепаратисти не демонстрували бажання дотримуватися мінських домовленостей, - запевняє депутат. - Вони хочуть провести власні вибори. І це змушує нас побоюватися, що ці вибори не будуть ані вільними, ані чесними".

Дипломатія замість торгів

Після початку російських авіаударів в Сирії, в Києві лунали побоювання, що українське питання може стати "розмінною монетою", адже нормалізація відносин з РФ, як вважають деякі політики, є запорукою розв’язання війни в Сирії. Утім, опитані DW експерти такий сценарій виключають. "Шанси на це є вкрай низькими, хоча Росія й намагається максимально посилити власну позицію, приміряючи на себе мундир наддержави", - розмірковує Магда.

Підтримка України з боку її західних партнерів є і надалі непохитною. Про це публічно запевняють і в Адміністрації українського президента, і в Білому домі. Так, 29 вересня під час зустрічі в Нью-Йорку з президентом України Петром Порошенком віце-президент США Джо Байден заявив: "Питання безпеки України жодним чином не пов’язане із ситуацією довкола Сирії".

Експерт Московського центру Карнегі Олександр Баунов зазначає, що західні дипломати традиційно розділяють різні сфери власних інтересів у міжнародних відносинах. Співробітництво в одній із них ще зовсім не означає нормалізацію відносин в іншій сфері. "Немає жодної можливості прив'язати питання санкцій (проти РФ - Прим. Ред.) до Сирії, чи обміняти його", - запевняє Баунов.

Втім, така суперечність не означає, що переговори в Парижі марна витрата часу. Магда впевнений, що успішне відведення озброєнь калібром менше 100 міліметрів дозволить зменшити кількість потенційних жертв на Донбасі, а Ґустав Ґрессель вказує на той факт, що розрахунок Кремля на перемогу у війні на виснаження не виправдався:"Росія, насправді, виснажується економічно швидше за Україну. Через це росіяни змушені переосмислити власну стратегію". Експерт вважає, що для європейських лідерів та Порошенка це добрий шанс отримати від Путіна ті поступки, на які він раніше не міг чи не хотів йти.