Україна відмовила російським опозиціонерам
6 червня 2013 р.Активіст "Солідарності" Михайло Маглов і журналістка Дженні Курпен з чоловіком, активістом "Другой России" Олексієм Дев'яткіним звернулися до Державної міграційної служби України з проханням надати їм політичний притулок. Росію вони змушені були покинути ще влітку минулого року, побоюючись кримінального переслідування після заворушень на Болотній площі у Москві, 6 травня 2012 року.
Очікуваної допомоги Магалов та Курпен в Україні не отримали: в квітні та травні 2013 року їм було відмовлено у статусі біженців. Такий крок, на думку російських опозиціонерів, порушує Женевську конвенцію про статус біженців. Михайло Маглов уважає, що чиновники формально підійшли до його справи, не розібравшись у тонкощах подання прохання. Дженні Курпен переконана: це було політичне рішення. "Якщо Україна визнає нас біженцями, то автоматично визнає і факт кримінального переслідування опозиціонерів у Росії. Зрозуміло, що Київ нині цього не зробить", - упевнена журналістка.
Політичного підґрунтя немає?
Окрім цього, на думку і Маглова, і Курпен українська влада ніби навмисно витісняє їх з країни, створюючи жахливі умови перебування. Так, Дженні Курпен розповіла DW, що за ними стежать невідомі у цивільному, постійно викликають на розмови до Служби безпеки України. Протягом кількох місяців росіяни не могли зняти гроші з банку, орендувати квартиру чи здійснити будь-які інші операції, що вимагають посвідчення особи.
"У нас забрали російські паспорти, видавши натомість довідку про те, що ми особи, які очікують на статус біженців, але ця довідка не визнається ніким, крім самої міграційної служби", - обурюється Маглов. Більше того, співробітники цієї установи повідомили Дженні Курпен, що загубили її паспорт, утім, як тільки інформація про це з'явилася в ЗМІ, документ "несподівано швидко знайшовся", розповідає журналістка.
Те, що опозиціонерам не видають паспорт, - це законна норма при процедурі надання статусу біженця, пояснює в інтерв'ю DW співробітник української правозахисної організації No borders Максим Буткевич. За його словами, з цією проблемою зіштовхуються всі особи, які бажають отримати статус. Тому No Borders уже давно вимагає виключити цю статтю із закону України "Про біженців". Експерт також вважає, що звинувачення росіян в недотриманні Україною міжнародних зобов'язань щодо захисту біженців цілком обґрунтовані. Оскільки "у разі їхнього повернення на батьківщину існує реальна загроза переслідувань з боку держорганів Росії".
Натомість Державна міграційна служба України інакшої думки про це. У розмові з DW прес-секретар цієї установи Сергій Гунько зауважив, що підстав звинувачувати Київ у недотриманні прав біженців, зокрема з Росії, немає. За його словами, в даний час на території України знаходиться 107 громадян РФ, які отримали політичний притулок. "Причини відмови опозиціонерам з Росії служба не може оголосити, оскільки це конфіденційна інформація. Але не варто шукати в цій справі політичного підґрунтя», - заявив Гунько.
Екстрадиція не загрожує
Тепер Михайло Маглов і Дженні Курпен оскаржують рішення міграційної служби України в судах. Росіяни мають намір пройти всі інстанції. У разі остаточної відмови вони звернуться до Європейського суду з прав людини і будуть шукати допомоги в управлінні Верховного комісара ООН в Україні, щоб отримати можливість виїхати в іншу країну. Поки ж ідуть судові розгляди, екстрадиція росіянам не загрожує, каже DW правозахисник Максим Буткевич.
За його словами, навіть якщо опозиціонери вичерпають усі судові можливості, їх передача Росії буде можлива лише в разі офіційного запиту з Росії і лише за умови, що екстрадиція не порушуватиме Кримінально-процесуальний кодекс України. Попри все опозиціонери вважають, що в Україні "демократії все ж таки більше, ніж у Росії", однак не виключають, що їх очікує доля активіста "Лівого фронту" Леоніда Развозжаєва, якого невідомі викрали в Києві і насильно доправили до Москви.