Чому українські міністри відмовляються від держсекретарів?

Інститут держсекретарів, відповідно до нового закону про держслужбу, запрацює в Україні лише з січня наступного року. Втім, навколо претендентів на ці посади вже здійнявся скандал. Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун і міністр інфраструктури Володимир Омелян відмовляються працювати з обраними на конкурсі держсекретарями. У понеділок, 5 грудня, на спільній прес-конференції Супрун та Омелян розкритикували процедуру конкурсного відбору держсекретарів та заявили, що через недосконале проведення конкурсу у владні кабінети повертаються корупціонери та чиновники зі старої системи.

Конкурсний відбір проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби при Нацагентстві з питань держслужби України. В конкурсній комісії 11 членів, зокрема, по одному представнику президента, уряду, Державної судової адміністрації, НАЗК, а також чотири представники від громадськості та наукової і експертної спільноти. Комісія визначає основного переможця конкурсу та резервного і подає кандидатури обох на затвердження Кабміну. До кінця грудня комісія має обрати держсекретарів 17 міністерств, а також держсекретаря уряду та п'ятьох його заступників. Наразі обрано шість із них, одного - держсекретаря МВС - вже затверджено Кабміном, решта кандидатів проходять тестування та співбесіди.

Якщо посада міністра політична, то держсекретар забезпечує діяльність міністерства. Серед іншого, ця посада передбачає організацію роботи апарату, підготовку планів роботи відомства, затвердження штатного розпису та кошторису, визначення кадрової політики міністерства. Держсекретар призначається на п'ять років і залишається працювати після звільнення самого міністра та має забезпечувати стабільність та наступність у роботі відомства.

Роботи не буде

Однак Супрун і Омелян стверджують, що через недосконалі конкурсні процедури у міністерства повертаються чиновники, які працювали за часів попередньої влади або ж були замішані у корупційних схемах. Міністри побоюються, що ці люди можуть взагалі заблокувати реформи. "Ми маємо факт фактичної спроби реваншу. Існує бажання створити ситуацію: тут у вас буде гарна стіночка, назвемо їх реформаторами, а тут будуть державні секретарі, які будуть займатися  реальним "бізнесом", - зауважив Володимир Омелян. Згодом він уточнив, що піде у відставку, якщо обраний кандидат стане держсекретарем.

Держсекретарі зі скандальним досьє

Держсекретарем у мінінфраструктури конкурсна комісія обрала Андрія Галущака, який нині керує інвестполітикою в "Укрзалізниці". За інформацією аналітиків місії "ДоброЧесно", яка займається моніторингом доброчесності кандидатів у чиновники категорії "А", Андрій Галущак працював із Владиславом Каськівим в Державному агентстві з інвестицій та нацпроектів, а також очолював скандальний проект "Повітряний експрес". Крім цього, був заступником директора не менш скандального національного проекту "LNG-термінал".

Також багато запитань у громадськості до вже призначеного держсекретаря МВС Олексія Тахтая, який нині працює заступником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тахтай до призначення в МВС працював в Адміністрації президента під керівництвом Сергія Льовочкіна. Перемогти у боротьбі за посаду держсекретаря Тахтаю не завадило скандальне відео, яке було зроблено Службою безпеки України. На ньому люди, схожі на Тахтая, колишнього заступника глави МВС Сергія Чеботаря та екс-директора державного підприємства "Спецсервіс" Василя Петрівського, обговорюють можливість продажу конфіскованого піску за сумнівною схемою.

"На панові Тахтаю клейма немає де ставити. Він пишається, що працював в адміністрації Януковича. На співбесіді він відверто про це сказав. Він фігурант кількох кримінальних справ, рішення з яких ще немає. Чому перемагають люди, які не відповідають жодному критерію доброчесності?", - дивується експерт з питань реформування публічної адміністрації "Реанімаційного пакету реформ" Микола Виговський.

Протягують своїх

Експерти вказують на те, що процедура оцінювання кандидатів на посаду держсекретарів та співбесід з ними є закритою. Вони припускають, що  закриті для громадськості результати тестів можуть свідчити про змову окремих членів комісії, аби "протягнути" на посади держсекретарів потрібних людей. "Дуже багато питань до тестів, які кандидати пишуть за чотири хвилини, а їхні результати закриті, та до корупційних шлейфів обраних держсекретарів. Такі історії ставлять під сумнів доброчесність всієї кампанії з призначення держсекретарів", - наголошує голова Центру "Ейдос" Віктор Таран. Також громадськість закидає комісії те, що кандидатів не перевіряють на доброчесність та наявність "минулого, що компрометує".

Недостатні повноваження Комісії?

Член Комісії з питань вищого корпусу держслужби Ігор Коліушко в інтерв'ю DW каже, що до повноважень комісії не входить перевірка кандидатів на доброчесність. "Ми перевіряємо лише те, що говорять самі кандидати про себе. Це стандартна біографія і декларація за 2015 рік. Постанова Кабміну не уповноважила Комісію перевіряти кандидатів на доброчесність, політичну лояльність чи патріотизм", - зауважує Коліушко. Він просить міністрів не спекулювати на темі призначення держсекретарів, адже саме це, а не робота комісії, на його думку, дискредитує всю реформу держслужби. "Комісія призначає, але затверджує Кабмін. Все в їхніх руках - не хоче міністр працювати з цим держсекретарем - його просто не затверджують. Є другий у списку. Чи повторний конкурс можна провести", - вважає Коліушко.

Незадоволені міністри та громадські активісти наполягають, що Кабмін має зібратися на термінову нараду та затвердити нову вдосконалену процедуру конкурсного відбору держсекретарів, аби на конкурсі були обрані достойні кандидати та з січня вони приступили до виконання своїх обов'язків.