Кримський глухий кут

Після анексії Криму Росія претендує на контроль за більшістю родовищ газу та нафти чорноморського глибоководного шельфу біля узбережжя півострова. Як заявив президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут, сукупний обсяг цих родовищ, за попередніми підтвердженими даними, становить близько 50 мільярдів кубометрів газу та три з половиною мільйони тонн нафти та газового конденсату.

Про це експерт сказав, виступаючи на п'ятій щорічній конференції Інституту Адама Сміта "Український енергетичний форум", що відбувалася 23-26 червня в українській столиці. У перспективі, за словами Нарбута, на шельфі може бути розвідано до 260 мільярдів кубометрів газу та 50-60 мільйонів тонн нафти та газового конденсату.

Юридичний глухий кут

Після анексії Росією Криму склалася парадоксальна юридична ситуація, таких прецедентів не було останніми десятиліттями ніде у світі, заявив, виступаючи на форумі, старший партнер міжнародної юридичної компанії CMS Cameron Mckenna Олександр Мартиненко.

Де-юре, права на Крим належать Україні і це визнає цілий світ, але де-факто цими правами користується Росія, зазначив він. Правник наголосив, що Україна не може оскаржити дії Росії в Міжнародному суді ООН, позаяк цей позов неодмінно буде заблокований Москвою. А Європейський суд з прав людини, куди вже звернувся офіційний Київ, на його переконання, може лише підтвердити право України на Крим.

Тим часом Мартиненко застеріг західні компанії від участі в розробці надр чорноморського шельфу. За його словами, Росія та "так звана кримська влада" можуть технічно переоформити ліцензії на видобуток вуглеводнів. У тому числі, й конфіскованій ними українській держкомпанії "Чорноморнафтогаз". "Але за нинішньої ситуації відкладеного правового статусу, будь-які дії, що скоєні всупереч законодавству країни, яка має юридичні права, будуть юридично нікчемними", - застеріг Мартиненко. На його думку, ситуація в Криму зайшла в глухий кут і доки в обох сторін не буде доброї волі її розблокувати, "справа не зрушить з місця".

Інформаційний тиск

Офіційний Брюссель визнав конфіскацію української держкомпанії "Чорноморнафтогаз" Росією незаконною. А також запровадив відповідні санкції. Утім, як сказав один з інвесторів, президент Vanco Prykerchenska Ltd. Джеймс Баун: "Я не думаю, що санкції Євросоюзу якось допоможуть нам в цій конкретній справі". Його компанія підписала з урядом України угоду про розподіл продукції і вже готувалася до початку геолого-розвідувальних робіт на північно-східній ділянці чорноморського шельфу. Але тепер постала перед неможливістю продовжити свою роботу. Баун зазначив, що хотів би частіше бачити згадки про проблеми своєї компанії в інформаційному просторі та пошкодував, що офіційний Київ програє інформаційну війну Росії.

Щоби захищати інвесторів, Україна має дати знати цілому світові, яких збитків Україна зазнає від захоплення Криму, заявив колишній посол США у Литві Кейт Сміт. Він закликав "армію українських можновладців" виступити по телебаченню країн ЄС і розповісти про заподіяну Москвою шкоду. "Якщо ви підете до суду і будете там домагатися захисту прав держави чи інвесторів, вам слід побудувати політичну підтримку цього процесу в Європі. Про ті цифри, які назвав пан Нарбут, мають написати всі газети в ЄС. Не слід чекати міжнародних конференцій, щоби переконати світ допомогти Україні повернути Крим", - заявив Сміт.

Примарні санкції

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар в інтерв'ю DW зазначив, що санкції ЄС проти суб'єктів господарювання кримського походження мають "точковий вплив", створюють російській та кримській владі "певний дискомфорт", але не спричинять реальних змін ситуації. "Потрібні ті санкції глибокого секторального рівня, що призведуть до незворотніх економічних втрат для Росії. Саме про ці санкції так багато говорить ЄС, але майже нічого не робить", - сказав Гончар.

Але чому тільки сама Vanco Prykerchenska Ltd. взяла участь в обговоренні ситуації щодо втрачених в Криму інвестицій? На думку Гончара, решта інвесторів ще не встигли розгорнути свою діяльність на півострові. "Наприклад, така компанія, як Exxon Mobil Corporation ніяк не буде реагувати на російську анексію Криму, бо вона навіть не підписала з урядом угоду про розподіл продукції на Скіфському родовищі. Натомість ця компанія має солодкі пропозиції з Росії зайнятися розробкою арктичних родовищ. Росія намагається зробити такі компанії своїми союзниками та унеможливити санкції з боку США та ЄС", - вважає експерт.