«Шлях херсонських кавунів в Європу буде довгим»

Агропромисловий комплекс, сягаючи 20 відсотків ВВП, стає дедалі важливішим для української економіки. Протягом останніх кількох років у цей сектор дедалі більше грошей вкладають іноземці, зазначає Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф - керівник групи «Німецько-український аграрний діалог» Інституту економічних досліджень і політичних консультацій: «Німецькі сільгоспвиробники цікавляться Україною. Мені надходить чимало дзвінків. Але з десяти інвесторів, які відвідують Україну, тут залишається вести бізнес лише один. Але ті, хто залишився, працюють дуже успішно. І таких ставатиме більше», - переконаний Штрубенгофф.

Таємниця успіху – ефективне управління

На сьогодні в Україні працюють близько п’ятдесяти німецьких фермерів. Своїм успіхом вони завдячують, насамперед, привезеним з Німеччини ноу-хау, а також методам ефективного управління сільськогосподарським підприємством, зауважує експерт. «Через два-три роки, коли іноземні фермери облаштовуються на місці, їм вдається збирати значно більші врожаї, ніж сусіднім господарствам. Це робить їх, звісно, більш конкурентоздатними», - каже керівник «Німецько-українського аграрного діалогу».

Підвищувати конкурентоздатність

Підвищення конкурентоздатності – після вступу України до Світової організації торгівлі це пріоритет номер один для фермерів. Адже, користуючись значним зниженням імпортних мит, іноземні виробники постійно збільшують свою присутність на українському ринку, особливо у м’ясо-молочному сегменті. «Українські фермери неодмінно впораються із цим конкурентним тиском, якщо вони докладуть зусиль для досягнення міжнародних стандартів якості. Це найбільш актуально саме для виробників м'ясо-молочної продукції. У тваринництві Україні потрібно надолужувати. Треба пробиватися на європейський ринок - це 470 мільйонів споживачів. Але для цього Україна має запровадити ветеринарні директиви Євросоюзу», - зазначає Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф.

Довгий шлях херсонських кавунів

Головним ринком збуту для українських зернових залишатимуться Близький Схід і країни Північної Африки, адже європейський ринок перенасичений. Натомість українські овочі і фрукти можуть поборотися за місце на прилавках німецьких супермаркетів. Але створити конкуренцію іспанцям херсонські кавуни і кримські персики зможуть ще нескоро. Для цього потрібні величезні інвестиції в інфраструктуру для транспортування та зберігання, а також у новітні технології обробки та упаковки, підсумовує німецький експерт.