ШПІҐЕЛЬ: "Помаранчева революція перейшла в стадію протверезіння”

У статті ”Красуня й мораліст” тижневик ШПІҐЕЛЬ аналізує ситуацію в Україні. Видання, зокрема зауважує, що ”помаранчева революція” перейшла в стадію протверезіння:

Нині в Україні не дуже відчуєш ейфорію минулої зими, коли святкували зрушення в нову еру, коли кінець олігархічного господарювання, корупції та приручених мас-медіа здавався не за горами. Водночас обличчя революції нині, як ніколи навиду. Президент Ющенко, з його усе ще сірим і з шрамами після ймовірного отруєння в передвиборні часи лицем, розповідає в газетах та на телебаченні про зростання політичної ролі України. У Білому домі у Вашингтоні, у Бундестазі в Берліні та у Путіна в Москві Ющенку вдається добре презентувати свою країну, в дуже м”який, але й наполегливий спосіб. За правління Ющенка Україна повернула до своєї військової доктрини такі цілі, як вступ до НАТО і ЄС. Керівництво досить розрізненої країни на перетині Сходу й Заходу, православ”я й католицизму, демонструє свою рішучість прямувати з радянського минулого до європейського майбутнього, –

пише журнал ШПІҐЕЛЬ. Далі видання звертається до іншого обличчя ”помаранчевої революції”, аналізуючи діяльність українського прем”єр-міністра Юлії Тимошенко:

Неоднозначно оцінюють зроблене Юлією Тимошенко на посаді голови уряду. З одного боку, в народі зростає прихильність до неї. Передусім після того, як бюджетники отримали підвищення зарплатні на 57 відсотків, а пенсінерам збільшили пенсії на 24 відсотки. (...) Однак критики зауважують, що в такий спосіб лише продовжується політика подачок часів колишнього президента Кучми, натомість такі цілі, як скорочення інфляції та державної заборогованості зникають з поля зору. Крім цього, кабінет Тимошенко має тенденцію до запровадження заходів, які нагадують стиль правління Путіна в Росії. Йдеться про посилене втручання держави в економіку, арешти та експропріацію конкурентів, -

Зазначає ШПІҐЕЛЬ і веде далі:

Багато соратників-революціонерів не можуть донині забути, що Ющенко, якого все ще вважають бездоганним з моральної точки зору, влітку 2004-го уклав коаліційну угоду з колишнім олігархом Юлією Тимошенко, а це відкрило для неї дорогу до високої прем”єрської посади. Главі уряду закидають передусім популізм, недостатнє узгодження рішень з президентом, а також грубі методи правління. (...) Наступного березня в Україні обиратимуть новий парламент. Тоді”помаранчеву революції” оцінюватиме сам народ, - підсумовує тижневик ШПІҐЕЛЬ.

До іншої теми, пов”язаної з Україною. Тижневе видання ЦАЙТ вмістило велику публікацію, присвячену конкурсу Євробачення, фінал якого саме відбувся в українській столиці Києві:

Україна взяла на себе чимало, коли йшлося про організацію пісенного конкурсу Євробачення 2005 року. Після минулорічного тріумфу, коли українська співачка Руслана виборола для своєї країни таку честь, після показу на увесь світ у прямому телеефірі подій ”помаранчевої революції”, цими вихідними йшлося про те, щоб можна було справді безпроблемно заявити про початок найбільшого в Європі телешоу. Це було завдання, яке напружувало до неймовірності логістичні, комункативні та фінансові ресурси. Адже недостатньо було лише косметичного ремонту в Палаці спорту. Проведення такого змагання вимгає інфраструктруних змін у всьому місті. Приміром, Хрещатику конче потрібна була б нова бруківка, бо попередня постраждала від морозу та революційних подій. А готельний сервіс, який все ще орієнтується на старі, радянські традиції, мав бути пристосований до потреб розбещених гостей із Західної Європи, –

наводить приклади тижневик ЦАЙТ, далі зауважуючи:

Для налагодження всього цього потрібен був час і гроші, чого досить обмаль у країні, де середня заробітна платня становить у перерахунку 130 євро. Частину витрат мали покрити спонсори, (...) однак лише їхньої допомоги було недостатньо. До організації конкурсу Євробачення долучилася навіть українська влада. Президент Віктор Ющенко підніс безпроблемний перебіг шоу до завдань національного значення. Іноземним журналістам практично безпроблемно вдається дістати інтерв”ю з віце-прем”єр-міністром Миколою Томенком. (...) Українські політики, принаймні демократичні, останніми днями повторювали без втоми, що Україна розташована в серці Європи, що вона відкрита для гостей звідусіль і що Європа побачить ще один, невідомий бік Києва. Кожен метр кабелю, кожну деталь презентації розглядають в Україні як аргумент на користь своєї європейської приналежності, - наголошує тижневик ЦАЙТ.

Огляд тижневої преси підготувала Леся Юрченко