Що заважає ухвалити ще два закони з "безвізового" пакету

Президент України Петро Порошенко заявив по намір провести ще одну зустріч з депутатами Верховної Ради, аби переконати їх ухвалити закони, необхідні для виконання плану дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму з Україною. Попри присутність 5 листопада в сесійній залі прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, глави представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, а також кількох депутатів Європарламенту, членів міжпарламентського комітету асоціації Україна-ЄС, Верховна Рада спромоглася ухвалити лише три з п'яти необхідних законів. Депутати вирішили продовжити обговорення у вівторок, 10 листопада.

В усьому винен уряд?

Депутат від фракції "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" Вадим Денисенко в інтерв'ю DW зазначив, що найбільш суперечливими стали проекти законів щодо конфіскації майна підозрюваних у корупції осіб. "По перше, слід говорити про низьку якість законопроекту, який подав до парламенту уряд. Під час засідання робочої групи була досягнута ціла низка компромісів, що влаштовували всіх, але Кабмін не пішов на жоден із цих компромісів", - зазначив Денисенко.

Цієї думки дотримується й депутат від "Опозиційного блоку" Юрій Воропаєв, який послідовно голосував "проти". За його словами, підготовлені урядом документи взагалі "виходять далеко за межі" того, що рекомендував ЄС. "Замість підвищувати свою компетенцію та доводити свою позицію в судах, уряд намагається у розроблених ним законопроектах наділити бездарних, безграмотних людей додатковими повноваженнями. А це не є виконанням рекомендацій Євросоюзу", - сказав депутат. Своєю чергою, депутат від фракції "Батьківщина" Григорій Немиря заявив одному з українських телеканалів, що законопроекти з "безвізового пакету" були б ухвалені своєчасно, якби уряд не затягнув їхнє внесення до парламенту на кілька місяців.

Проте депутатка від "Народного фронту", лідером якого є прем’єр, і голова парламентського комітету із соціальної політики Людмила Денісова в розмові з DW відкинула покладання всієї провини на уряд. "Є рішення парламентських комітетів, які заперечують або не схвалюють внесені до парламенту законопроекти. Наш комітет разом з урядом відпрацював два законопроекти відповідно до рекомендацій ЄС, після чого ці проекти законів були успішно схвалені парламентом", - запевнила Денісова.

Надолуження згаяного часу

Лібералізація Євросоюзом візового режиму з Україною стала заручницею слабкого експертного забезпечення підготовки законодавчих актів до розгляду та голосування у Верховній Раді. Таку оцінку ситуації висловив у розмові з DW голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. "Законопроекти вийшли "сирими", вони не були належним чином опрацьовані в парламентських комітетах. В мене виникає питання: парламент упродовж жовтня більше займався місцевими виборами чи своєю основною законодавчою функцією?" - запитує експерт.

Депутати наразі не готові ухвалювати важливі рішення через те, що вони вже бачать перспективу позачергових парламентських виборів, припустила в бесіді з DW голова громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко. Попри це, вона впевнена, що компроміс з ухвалення антикорупційних законів може бути знайдений. Натомість зі внесенням змін до Трудового кодексу, на думку експертки, будуть проблеми через поправку про захист від дискримінації представників сексуальних меншин. "Тут необхідний потужний тиск з боку президента та уряду. Бракує також і активної позиції громадськості", - вважає Сушко.

У прес-службі представництва ЄС в Україні DW повідомили, що позиція офіційного Брюсселя лишається незмінною: у Плані дій з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС чітко визначені критерії, які неодмінно мають бути виконані. При цьому там немає жодних кінцевих термінів, і Україна може отримати безвізовий режим, щойно критерії будуть виконані в повному обсязі. Зі свого боку, ЄС готовий "допомогти Києву досягти зазначених критеріїв", зазначили у представництві ЄС.