1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що треба знати про новий Виборчий кодекс

Олександр Савицький
11 липня 2019 р.

11 липня Верховна Рада України схвалила новий Виборчий кодекс. DW розповідає про те, які зміни цей документ вносить до процедури та порядку голосування на виборах.

https://p.dw.com/p/3LuyI
Ukraine Kiew Präsidentschaftswahl
Фото: DW/M. Berdnyk

Здійснилось: після кількох безрезультатних голосувань у четвер, 11 липня, новий Виборчий кодекс України таки підтримали 230 народних депутатів. Документ набуде чинності 1 грудня 2023 року, тож дострокові парламентські вибори 21 липня 2019 року проводитимуться за чинним законодавством.  

Значення нового Виборчого кодексу

Виборча реформа стала ключовим елементом Порядку денного асоціації між Україною та ЄС, угоду про яку ратифікували у вересні 2014 року. Вже у листопаді того ж року ухвалення Виборчого кодексу передбачили у коаліційній угоді депутатських фракцій, а представники Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії вказали на важливість цього кроку для України в комплексній виборчій реформі, яка має вирішальне значення для зміцнення демократичних інститутів.

Утім, майже п'ять років обіцянки не виконувались, попри те, що більшість політичних сил, які прийшли до Верховної Ради на хвилі Майдану у 2014 році, обіцяли змінити виборчу систему. Проект нового Виборчого кодексу розробили в 2015 році, але ухвалили в першому читанні лише в листопаді 2017 року під тиском громадськості.

У Виборчому кодексі, ухваленому в другому читанні та в цілому в останній пленарний тиждень роботи нинішнього складу українського парламенту, визначено процедури проведення виборів президента України, депутатів до Верховної Ради, депутатів сільських, селищних, міських (малих міст), районних у містах, районних рад, депутатів міських (великих міст), обласних рад та сільських, селищних, міських голів і старост.

Відкриті партійні списки

Що стосується парламентських виборів, то замість чинної виборчої системи, коли половина народних депутатів обираються за партійними списками, а друга половина - на мажоритарних округах, за новим Виборчим кодексом усі парламентарі обиратимуться винятково за відкритими партійними списками. Ця зміна вважається головною і революційною в процедурі та порядку всенародного голосування. Отже, українці голосуватимуть не лише за назву партії, а й за конкретного кандидата в ній.

Партійні списки будуть відкритими не лише на центральному, а й на регіональному рівні. Замість понад 200 одномандатних округів, за новими правилами, будуть створені 27 регіональних. За оцінками фахівців, партіям стане значно складніше торгувати прохідними місцями в партійних списках, а мажоритарникам вже не вдасться підкуповувати виборців та місцеву еліту на округах. Також очікується, що кандидати більше не зможуть купляти місця у списку або засівати гречкою округи.

Нова процедура голосування

Згідно з Виборчим кодексом, у кожному окрузі партії формуватимуть свої списки кандидатів. Кожна партія і кожен кандидат отримають порядкові номери. Вони будуть оприлюднені в пресі і розміщені в кожній кабінці для голосування. У виборчому бюлетені буде лише дві графи: номер партії, за яку слід віддати голос і номер кандидата в депутати з партійного списку. Виборцям доведеться вписувати в бюлетені порядковий номер партії і кандидата від неї. Якщо кандидат в народні депутати набере достатню кількість голосів виборців, він зможе посісти вищий щабель в партійному списку і покращити свої шанси отримати депутатський мандат.

Зміни підрахунку голосів

Дільничні виборчі комісії вже не будуть встановлюватимуть депутатів-переможців виборів. Їм залишаються лише функції підрахунку голосів за ту чи іншу партію. Результати виборів встановлюватиме Центральна виборча комісія (ЦВК). На підставі протоколів дільничних комісій будуть підраховані голоси за кожну партію. Партії, що подолали прохідний бар'єр по всій Україні, братимуть участь в розподілі мандатів.

Парламентські вибори 2019: на кого орієнтується молодь (10.07.2019)

Депутатські мандати розподілятимуться за результатами виборів пропорційно. Що більша підтримка партії, то більше мандатів вона отримає. Місця у сесійній залі займатимуть ті кандидати, які отримали найбільшу підтримку в своєму регіоні. Імена цих депутатів остаточно визначатиме ЦВК. Таким чином, загальнонаціональна виборча квота забезпечує однакову ціну мандата і послаблює вплив адмінресурсу і підкупу.

Прохідний бар'єр не знизився

Проектом Виборчого кодексу передбачалось зниження прохідного бар'єра до парламенту з нинішніх п'яти до чотирьох відсотків голосів виборців. Однак, досягнувши відповідних домовленостей під час консультацій фракцій парламенту, у ході остаточного голосування 11 липня народні депутати залишили його на рівні п'яти відсотків.  

Уніфікація виборчого законодавства

Аналогічну виборчу систему, що встановлена новим Виборчим кодексом, застосовуватимуть і на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тисяч осіб. До таких міст належать усі обласні центри та кілька міст обласного значення. На виборах міських голів таких міст пропонується застосувати виборчу систему абсолютної більшості.

Вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб, районної в місті ради відбуватимуться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. При цьому вибори депутатів райрад проводитимуться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ, громад, міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Водночас вибори сільського, селищного, міського голови відбуватимуться в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі в межах території відповідної сільської, селищної, міської громади. Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців не більше 90 тисяч осіб) голови запропоновано проводити за виборчою системою відносної більшості.

Вибори сільського, селищного старости проводитимуться за виборчою системою відносної більшості в межах території села, селища у складі об’єднаної громади. Після набрання чинності Виборчим кодексом втратять чинність закони "Про вибори президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про місцеві вибори", "Про Державний реєстр виборців" та "Про Центральну виборчу комісію".

Пропустити розділ Більше за темою