Як реагують в Німеччині на розстріл редакції Charlie Hebdo

Передруковані карикатури, чорні титульні сторінки, сповнені співчуття та обурення коментарі. Такі матеріали домінували на перших сторінках німецьких газет у четвер, 8 січня, наступного дня після атаки злочинців на редакцію французького сатиричного щотижневика Charlie Hebdo. Вона забрала життя 12 людей. Не менше п’яти видань, серед них Berliner Zeitung, Tagesspiegel, Neues Deutschland, Berliner Kurier та B.Z., передрукували карикатури авторів постраждалого тижневика.

"Я - Шарлі"

Газети Berliner Morgenpost, Frankfurter Rundschau і Bild вийлши з чорною першою шпальтою та словами "Je suis Charlie" - "Я - Шарлі" ("Шарлі Ебдо" - Ред.). А німецький сатиричний журнал Titanic ще в середу написав на своїй інтернет-сторінці "Оголошення для терористів": "О 16 годині відбудеться прес-конференція, на якій будуть присутніми різноманітні приватні та суспільні мас-медіа. Терористам надається можливість знищити не одну редакцію, а всю німецьку брехливу пресу. Будуть бутерброди (потім)!"

Убивство карикатуристів сприймається у Німеччині як загроза свободі преси, тому численні німецькі ЗМІ виступили з різними заявами на підтримку свободи слова. У багатьох редакціях опівдні відбулася хвилина мовчання. Акцію на згадку про загиблих та на знак солідарності провела і Deutsche Welle.

Новий привід для антиісламських демонстрацій

Вважається, що паризький теракт може посилити антиісламські настрої в Німеччині. За останні місяці тут гучно про себе заявив рух Pegida ("Європейські патріоти проти ісламізації Заходу"), якому вдалося привернути до себе увагу німецького суспільства масовими демонстраціями, які відбуваються з жовтня 2014 року.

У цих колах вважають, що теракт у Парижі лише підтверджує побоювання противників ісламу в Європі. Мовляв, саме про загрозу таких нападів і попереджали учасники масових акцій протесту Pegida. "Невже така трагедія повинна відбутися і, наприклад, у Німеччині?", - ставлять питання на своїй сторінці у Facebook організатори руху.

"Ті, хто сповідує страх перед мусульманами, вважають, що теракт у Парижі підтверджує обґрунтованість їх страхів", - говорить Ніко Ланґе з політичного Фонду імені Конрада Аденауера. "Ця подія матиме наслідки і для протестів Pegida. Оскільки даний рух живиться саме подібними страхами", - додає Ланґе.

Нічого спільного з мусульманською вірою

"Зрадою ісламської віри" назвав напад на редакцію Charlie Hebdo голова центральної ради мусульман у Німеччині Айман Мазьєк. Він заявив, що тим не менше слід побоюватися того, що "терор у Парижі дасть іспульс антиісламським рухам в Німеччині".

Незадовго до теракту, 5 січня, в Дрездені 18 тисяч людей вийшли протестувати проти того, що вони називають "ісламізацією Європи". Висока вірогідність того, що наступного понеділка число демонстрантів Pegida збільшиться. Та на відміну від інших країн Європи, де правопопулістські та ворожі до ісламу рухи вже давно оформилися у партії, в Німеччині великих політичних об’єднань, аналогічних, наприклад, французькому "Національному фронту", сьогодні не існує.

Дедалі ворожіше ставлення

Наступного дня після теракту в Парижі ЗМІ в Німеччині розповсюдили дослідження фонду Бертельсмана про ставлення німців до ісламу. Одразу слід зауважити, що публікація лише збіглася в часі з паризькою трагедією - спеціалісти фонду не могли врахувати останні коливання настроїв.

Відповідно до опитування фонду, 57 відсотків німців, які не сповідують іслам, вважають, що для них ця релігія несе небезпеку. В 2012 році таких було 53 процента. 61 відсоток опитаних заявили, що мусульманство не поєднується із західним світом. Кожен четвертий німець взагалі виступає за те, щоб заборонити мусульманам імміграцію в країну. Автори дослідження, серед яких вчені з різних університетів Німеччини, зробили на основі зібраних даних висновок, що німці дедалі ворожіше ставляться до ісламу.

Страх без причини

При цьому опитані в рамках того самого дослідження мусульмани, які живуть в Німеччині, демонструють високий рівень інтегрованості в суспільство та високу підтримку його цінностей: 90 відсотків респондентів назвали демократію хорошою формою правління.

І хоча більшість мусульман, які живуть тут, вважають Німеччину своєю батьківщиною, "вони відчувають на собі негативний імідж, який на них накладає радикальна меншість", описала ситуацію експерт фонду Бертельсмана Ясемин Ель-Менуар. В дійсності, до радикально налаштованих мусульман належить менше одного відсотка з 4,3 мільйонів мусульман, які мешкають у Німеччині.