Як у Берліні оцінюють дії "Правого сектора"

Днями один із німецьких журналістів запитав під час урядової прес-конференції МЗС ФРН, як той оцінює діяльність "Правого сектора" у Києві. "Я не впевнений, що Ви маєте на увазі Київ, - виправив Мартін Шефер, - радше за все, ви маєте на увазі Західну Україну, Мукачеве, де, судячи з усього, відбулися насильницькі зіткнення між органами правопорядку та членами "Правого сектора".

Цієї середи, 22 липня, дипломату довелося відповідати у Берліні на питання про дії "Правого сектора" вже у самому Києві.

"Правий сектор" - кримінальна структура?

"І справді, - сказав Шефер, - внутрішньополітична ситуація в Україні, у Києві, складна. Однак вона залишається такою вже упродовж місяців, тож у цьому немає нічого нового". Однак активні дії "Правого сектора" останніми днями на Заході України, а тепер і в українській столиці, стали для Берліна додатковим приводом для хвилювання.

"З точки зору федерального уряду, - заявив він, відповідаючи кореспондентові DW, - у демократичній правовій державі у кожного має бути можливість вільно висловлювати і відстоювати свої політичні переконання, втім - пробачте - у рамках діючого законодавства, а не з використанням кримінальних структур". Що ж стосується саме "Правого сектора", то за словами дипломата, є причини сумніватися, що цих рамок дотримуються.

У зв'язку з цим Мартін Шефер нагадав, що Берлін неодноразово заявляв про те, що Німеччина підтримує усі заходи - якщо вони "співвідносні і адекватні" - правоохоронних органів України, до яких вдаються для того, аби в країні дотримувалися права та закону. "З нашої точки зору, - відзначив він, - це правильна відповідь на витівки українських екстремістів".

Політичної загрози немає, вважають у Берліні

При цьому реальної політичної загрози з боку "Правого сектора" у Берліні не бачать. "Під час усіх останніх виборчих кампаній, - наголосив Шефер, - стало очевидно, що електоральний потенціал у партій правого, націоналістичного спектра є, втім цей потенціал не перевищує кількох відсотків".

Аналогічної точки зору дотримується зовнішньоекономічний експерт консервативної фракції у Бундестазі Карл-Георг Вельманн. Він також вказує на дуже скромні досягнення кандидатів "Правого сектора" на виборах.

"Небезпечний він з іншої причини, - продовжив Вельманн в інтерв'ю DW, - тому що відображає невдоволення багатьох українців несприятливою соціально-економічною ситуацією в країні, що у свою чергу пояснюється занадто повільним темпом необхідних реформ".

Депутат також вважає, що радикальні войовничі вимоги "Правого сектора" у тому, що стосується ситуації на Донбасі, приховують у собі загрозу для процесу імплементації мінських домовленостей, і можуть призвести до дестабілізації і без того надто хиткого становища. "Мінський процес надзвичайно важливий, - заявив депутат, - і український уряд має робити все можливе, аби реалізувати всі домовленості, яких вдалося досягти, домогтися розрядки військової напруженості і домовитися разом із Росією почати процес політичного врегулювання".

Мінський процес пішов?

А у тому, що стосується реалізації мінських домовленостей, згідно з обережною оцінкою МЗС Німеччини, справа нарешті зрушила з мертвої точки.

Мартін Шефер, зокрема, у цілому позитивно оцінив підсумки засідань у вівторок у Мінську тристоронньої контактної та робочих груп, в рамках яких представники центральної влади ведуть прямий діалог зі східноукраїнськими сепаратистами.

Від групи, котра займається політичними питаннями, наприклад, підготовкою до місцевих виборів, у Берліні очікували більшого. Втім домовленостями щодо економічних питань тут задоволені. За даними Шефера, учасники цієї робочої групи, у якій головує німецький дипломат, погодили три конкретні проекти, спрямовані на покращення соціально-економічної ситуації, зокрема - цивільної інфраструктури на сході України.

Йдеться про два проекти з відновлення водопостачання у Донецькій та Луганській областях та один залізничний - у Ясинуватському районі Донецької області.

Порадувала Мартіна Шефера хоч і не зафіксована письмово політична домовленість конфліктуючих сторін відвести від лінії розмежування важке озброєння, зокрема і калібром менше 100 міліметрів. "Якщо таку домовленість буде реалізовано, - підкреслив він, - то це навіть більше, ніж було погоджено у Мінську 12 лютого." Втім про сталу розрядку напруженості, за його словами, говорити ще зарано, і повторної військової і політичної ескалації конфлікту він не виключає.