Як у ЄС сприймають президентські вибори в Росії

У тому, що Володимира Путіна переоберуть на четвертий строк на посту президента Росії, не сумнівається практично ніхто. Серед інших семи кандидатів серйозних конкурентів у нього немає, повноцінну передвиборну кампанію він не проводить, брати участь у дебатах відмовився. DW розпитала трьох депутатів з різних фракцій Європарламенту, чи вважають вони те, що відбуватиметься 18 березня, справжніми виборами.

Вибори без вибору

"Формально - це вибори. Громадяни Росії можуть піти на виборчі дільниці й там проголосувати", - вважає представник найбільшої фракції -Європейської народної партії - Йоахім Целлер (Joachim Zeller). Він входить до делегації зі співпраці з Росією. "Але на них немає справжньої альтернативи, навіть якщо Ксенія Собчак додала передвиборній кампанії барв. Вона і сама знає, що зараз у неї шансів нема. І нема кандидатів від опозиції, яких можна було би серйозно сприймати. Тож це вибори милістю Путіна", - каже депутат від Німеччини.

Його колега з другої за численністю фракції - Прогресивного альянсу соціалістів і демократів - Ана Гомеш взагалі не вважає це виборами. "І російський народ знає це дуже добре. Багато хто буде бойкотувати, багато хто піде, але зіпсує бюлетень. Це не вільні вибори, адже очевидно, що чесної конкуренції тут немає", - говорить португальська депутатка. У ЄС також ніхто не повинен себе обманювати, роблячи вигляд, що має справу з демократом, оскільки, додає вона, Путін - "автократ, а останнім часом він почав поводитися ще і як автократ, відірваний від реальності". Як приклад вона наводить останнє послання президента РФ Федеральним зборам.

Розглядати як останній строк Путіна

Іншої думки дотримується євродепутат Гельмут Шольц (Helmut Scholz), який відповідає серед представників німецької Лівої партії за питання, пов'язані з Росією. "Я вважаю, що їх можна і слід сприймати як вибори. Навіть тоді, коли не очікується, що чинного президента замінить інший кандидат, все одно я вважаю, що вибори слід сприймати серйозно", - говорить він.

При цьому він пропонує розглядати ці вибори з точки зору, "вірогідно, останнього президентського строку пана Путіна". І спостерігати при цьому за ідеями інших кандидатів, які, можливо, принесуть зміни на виборах за шість років. У зв'язку з цим депутат від Лівих згадав про кандидата від КПРФ Павла Грудініна: "Тут я бачу потенціал нових кандидатів, які прийшли зі сторони в нинішню російську політику. Можливо, вони в майбутньому принесуть нові віяння в політичні дебати в країні".

На запитання DW, чи вважає він ці вибори демократичними також у світлі заборони опозиціонеру Олексію Навальному балотуватися, Шольц відповів, що треба брати до уваги ситуацію в Росії. "Я взагалі-то не бачу великого та широкого протестного руху проти того, що його (Навального. - Ред.) виключили", - додав євродепутат від німецьких Лівих.

Голосування у Криму

На виборах до Держдуми 2016 року ЄС не визнав голосування у незаконно анексованому Криму. Цього разу на півострові Росія також організовує вибори, і Брюссель не планує їх визнавати. Йоахім Целлер каже, що і це голосування "несумісне з міжнародним правом". "Ми не можемо визнавати те, що там (у Криму. - Ред.) проводяться вибори", - відзначає депутат і додає, що це одна з причин, чому відносини з Росією залишаються напруженими.

Ана Гомеш закликає незаконне називати незаконним. "Вибори в Криму цілковито незаконні, як і окупація Криму Росією. Ми повинні чітко показати, що жодним чином не збираємося миритися або приймати агресивну поведінку Путіна в Криму, в Грузії", - каже вона.

А ось Гельмут Шольц, погоджуючись, що ЄС вважає анексію Криму такою, що суперечить міжнародному праву, наполягає, що вона "все-таки факт, з яким треба рахуватися". "Я не думаю, що голоси в Криму будуть вирішальними для очікуваної перемоги Путіна", - переконаний політик від Лівої партії. При цьому він закликав Україну та РФ знайти політичне вирішення, зокрема, і щодо Криму.

Підтримати людей у РФ

Виходячи з наявних численних конфліктів між Росією та ЄС, Целлер говорить, що "поки що, на жаль, я не бачу" можливості для покращення відносин між ЄС і РФ. Також він не знає, як могло би виглядати таке поліпшення. Поки ж він закликає підтримувати опозиційні сили в Росії та людей, "які мають сміливість висловлювати свою думку".

Про те, що ЄС має підтримувати російський народ, говорить і Гомеш, яка входить у комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту. У першу чергу ця підтримка має полягати у донесенні росіянам правдивих новин - не за допомогою пропаганди, а розповідаючи факти. "Треба робити видимим той корумпований недемократичний автократичний спосіб, у який Путін діє", - зазначає Гомеш.

На її думку, у цьому плані велике значення мали "Панамські" та "Райскі" документи, які "викривали корумпованість Путіна та його союзників і виведення ними ресурсів російського народу та держави". Гомеш вважає, що ЄС міг би робити у питанні санкцій набагато більше, причому так, що це не шкодитиме російському народу. А саме, розслідувати незаконно виведені з РФ кошти, які інвестували у країни ЄС. "Ми повинні не лише викривати, але також і заморожувати їх, щоб ними не могли скористатися ті, хто їх вивів", - говорить євродепутатка. Знаючи на власному досвіді, що таке жити під диктатурою (яка існувала в Португалії до 1974 року), Гомеш прогнозує, що такий режим "точно не може тривати надто довго".